13 октября 2014

Возьми меня, если сможешь

Желающие реализовать свое право на приватизацию земли обычно сталкиваются с проблемой недоступности информации о земельных участках, которые возможно приватизировать.

ВАСУ пришел к выводу, что информация с указанием места расположения земельных участков, которые граждане могут получать для получения разрешения на разработку проекта землеустройства по отводу земельного участка не является информацией с ограниченным доступом и может быть предоставлена на запрос. Однако, учитывая правила части 2 статьи 6 Закона Украины «О доступе к публичной информации», информация об имени землепользователя и участке, находящемся в его пользовании не относится к публичной информации.
Оптимистическое решение для желающих получить землю в собственность. И полезное для ознакомления борцам с коррупцией и страждущим открытия доступа к реестрам недвижимого имущества.
 
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
"17" вересня 2014 р.                               м. Київ                              К/800/62201/13
  Вищий адміністративний суд України у складі:
   Головуючого                                                Рецебуринського Ю.Й.,
Суддів                                                              Ємельянової В.І.,
Ситникова О.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області (далі - Липовецька РДА) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
        У квітні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Липовецької РДА щодо ненадання своєчасної, достовірної, точної та повної інформації на його запити про надання публічної інформації від 6 грудня 2011 року та від 2 квітня 2012 року; зобов'язати надати відповідь на запити про надання публічної інформації від 6 грудня 2011 року та від 2 квітня 2012 року відповідно до вимог чинного законодавства України.
Постановою Липовецького районного суду Вінницької області від 4 травня  2012 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Липовецької РДА щодо ненадання своєчасної, достовірної точної та повної інформації на запит ОСОБА_2 про надання публічної інформації від 6 грудня 2011 року та від 2 квітня 2012 року. Зобов'язано відповідача надати  ОСОБА_2 відповідь на його запит про надання публічної інформації від 6 грудня 2011 року та від 2 квітня 2012 року відповідно до вимог чинного законодавства України.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року, а постанову Липовецького районного суду Вінницької області від 4 травня 2012 року залишити в силі.
Справа вирішується в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відсутні клопотання всіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального процесуального права, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судами встановлено, що 6 грудня 2011 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача з запитом, в якому просив у відповідності з статтями1, 3-5, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» надіслати на його адресу графічні матеріали (їх копії) з зазначенням місця розташування усіх земельних ділянок Липовецького району, з яких громадяни можуть отримати відповідно до статтей 116, 118, 121, 122 Земельного кодексу України безоплатно земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства. У випадку, якщо зазначені землі перебувають у користуванні в інших осіб, - вказати найменування (ім'я) землекористувача та ділянку, яка перебуває в його  користуванні. Крім того, надіслати копію наказу Держкомзему  від 3 грудня 2010 року №848.
Липовецька РДА від 13 грудня 2011 року надала відповідь позивачу в якій вказує, що інформація про розподіл земель за власниками, землекористувачами та видами економічної діяльності віднесена до категорії конфіденційної інформації і якій надається гриф обмеження доступу «Для службового користування».
2 квітня 2012 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача з запитом про надання публічної інформації, в якому просив надіслати на його адресу: копії усіх рішень Липовецької РДА про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, на яких ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, бажають вести особисте селянське господарство та копії усіх рішень про надання цих земельних ділянок у власність або в оренду для організації фермерських господарств, копії усіх документів на підставі яких були прийняті зазначені рішення; копії проектів відведення вищевказаних ділянок для організації фермерських господарств; завірену копію протоколу засідання комісії Липовецької РДА по розгляду заяв з питань відведення земельних ділянок для сільськогосподарського використання від 15 березня 2012 року.
Відповідач листом від 10 квітня 2012 року №01-21/1187 надіслав ОСОБА_2 відповідь, в якій надає витяг з протоколу засідання комісії Липовецької РДА по розгляду заяв з питань відведення земельних ділянок для сільськогосподарського використання, в тих пунктах, де розглядались заяви громадян ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6. З приводу іншої частини запиту вказує, що інформація яку просить надати заявник містить інформацію з грифом «Для службового користування».
Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався положеннями статей 1, 3-5, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та виходив з того, що відповіді, надіслані відповідачем на запити позивача, є неправомірними відмовами в наданні публічної інформації.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відмова відповідача у наданні інформації про вільні земельні ділянки, є правомірною, оскільки надання такої інформації не передбачено чинним законодавством.
Колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно з частиною першою статті 12 Земельного кодексу України вирішення питання про надання земельної ділянки із земель комунальної власності у користування віднесено до повноважень сільських, селищних, міських рад.
Статтею 123 Земельного Кодексу України визначено порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування.
Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом її відведення, звертається з клопотанням про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.
В статті 5 Закону України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 року №2657-ХІІ (далі - Закон №2657-ХІІ) передбачено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Статтею 6 вказаного закону встановлено, що право на інформацію забезпечується: створенням механізму реалізації права на інформацію; створенням можливостей для вільного доступу до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів, інших інформаційних банків, баз даних, інформаційних ресурсів; обов'язком суб'єктів владних повноважень інформувати громадськість та засоби масової інформації пре свою діяльність і прийняті рішення; обов'язком суб'єктів владних повноважень визначити спеціальні підрозділи або відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації; здійсненням державного і громадського контролю за додержанням законодавства про інформацію; встановленням відповідальності за порушення законодавства про інформацію. Право на інформацію може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року №2939-VI (далі - Закон №2939-VI) передбачено, обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог для захисту репутації або прав інших людей.
Частиною п'ятою статті 6 Закону №2939-VI встановлено, що не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.
При дотриманні вимог, передбачених частиною 2 цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.
Згідно частини першої статті 7 Закону №2939-VI конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другійстатті 13 цього Закону.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 14 даного Закону розпорядники інформації зобов'язані надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновком суду першої інстанції в частині того, що інформація з зазначенням місця розташування земельних ділянок, які громадяни можуть отримувати для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства не є інформацією з обмеженим доступом та може бути надана позивачеві на його запит. Проте, враховуючи правила частини другоїстатті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», колегія суддів приходить до висновку, що інформація щодо найменування (ім'я) землекористувача та ділянку, яка перебуває в його користуванні не належить до публічної інформації.
Враховуючи те, що фактичні обставини справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено повно та правильно, але неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, відповідно до повноважень, наданих статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає необхідним скасувати рішення судів попередніх інстанцій і постановити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 222, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
                                                       ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року та постанову Липовецького районного суду Вінницької області від 4 травня 2012 року скасувати. Ухвалити нове рішення. Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області щодо ненадання своєчасної, достовірної точної та повної інформації на запити ОСОБА_2 про надання публічної інформації від 6 грудня 2011 року та від 2 квітня 2012 року.
Зобов'язати Липовецьку районну державну адміністрацію Вінницької області надати ОСОБА_2 відповідь на запит про надання публічної інформації від 6 грудня 2011 року в частині надання графічних матеріалів (їх копії) з зазначенням місця розташування усіх земельних ділянок Липовецького району, з яких громадяни можуть отримати відповідно до статтей 116, 118, 121, 122 Земельного кодексу України безоплатно земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства відповідно до вимог чинного законодавства України.
Зобов'язати Липовецьку районну державну адміністрацію Вінницької області надати ОСОБА_2 відповідь на запит про надання публічної інформації від 2 квітня 2012 року відповідно до вимог чинного законодавства України. В решті позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Головуючий                           Ю.Й. Рецебуринський
Судді                                       В.І. Ємельянова
                                                ОФ. Ситников

Материалы, предоставленные в блоге, носят ознакомительный характер. Рекомендуем обратиться к специалистам.
Адвокат в Киеве:
(044) 383-50-62   (096) 445-47-90
e-mail: super.legal-protection@yandex.ru


Отправить комментарий