Минюст разъяснил вопрос установления цены
договора в виде денежного эквивалента в иностранной валюте.
Согласно Гражданскому Кодексу стороны могут
определить денежный эквивалент обязательства в иностранной валюте, однако
денежное обязательство должно быть выполнено только в гривнях.
В таком случае сумма, подлежащая уплате в
гривнях, определяется по официальному курсу соответствующей валюты на день
платежа, если иной порядок ее определения не установлен договором или
нормативным актом. Использование иностранной валюты, а также платежных
документов в иностранной валюте при осуществлении расчетов на территории
Украины по обязательствам допускается в случаях, порядке и на условиях,
установленных законом.
Кроме того, Декретом о системе валютного
регулирования установлено, что гривня является единственным законным средством
платежа на территории Украины, который принимается без ограничений для оплаты
любых требований и обязательств. А использование иностранной валюты на
территории Украины как средства платежа или в качестве залога требует
индивидуальной лицензии Нацбанка.
Минюст отмечает, что должник, который просрочил
выполнение денежного обязательства, выраженного в иностранной валюте, по
требованию кредитора обязан уплатить сумму долга с учетом установленного
индекса инфляции за все время просрочки, а также 3 % годовых от просроченной
суммы, если иной размер процентов не установлен договором или законом.
Показателем, который характеризует уровень инфляции, является индекс
потребительских цен, рассчитываемый в гривнях.
Логичный вывод, который в письме отсутствует, -
индексации вследствие обесценения подлежит только денежная единица Украины, а
иностранная валюта, которая была предметом договора, индексации не подлежит.
Поэтому нормы ч.2 ст.625 ГК по уплате долга с учетом установленного индекса
инфляции распространяются только на случаи просрочки денежного обязательства,
которое определено в гривне. Данный вывод подтверждается и судебной практикой
(решение Верховного Суда от 28.03.2012 по делу №6-36736вов10).
Минюст решил, что подобные тонкости знать простым
гражданам не нужно.
МІНІСТЕРСТВО
ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 13.08.2014
р. N Ч-13744/8.2
Міністерством юстиції розглянуто звернення
<...> та в межах компетенції повідомляє.
<...>
Водночас стосовно порушеного в листі питання щодо
встановлення ціни договору між суб'єктами господарювання у вигляді грошового
еквівалента в іноземній валюті зазначаємо, що відповідно до Цивільного кодексу
України (далі - Кодекс) законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання
за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України -
гривня.
Іноземна валюта може використовуватися в Україні
у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 192 Кодексу). Також згідно
зі статтями 524, 533 Кодексу зобов'язання має бути виражене в грошовій одиниці
України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в
іноземній валюті. Грошове зобов'язання має бути виконане в гривнях.
Якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент
в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним
курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не
встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті
при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається
у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Крім того, відповідно до пункту 3.3 статті 3
Закону України від 05.04.2001 р. N 2346-III "Про платіжні системи та переказ коштів в
Україні" гривня як грошова одиниця України є єдиним законним платіжним
засобом в Україні, приймається всіма фізичними та юридичними особами без
будь-яких обмежень на всій території України для проведення переказів та
розрахунків.
Також статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів
України від 19.02.93 р. N 15-93
"Про систему валютного регулювання і валютного контролю" встановлено,
що валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який
приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше
не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України.
Відповідно до підпункту "г" пункту 4
статті 5 зазначеного Декрету використання іноземної валюти на території України
як засобу платежу або як застави потребує індивідуальної ліцензії Національного
банку України на здійснення валютної операції.
Щодо питання нарахування індексу інфляції за
зобов'язанням, вираженим в іноземній валюті, у разі його порушення слід
зазначити, що відповідно до частини другої статті 625 Кодексу боржник, який
прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний
сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час
прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший
розмір процентів не встановлено договором або законом.
Відповідно до Методологічних положень щодо
організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі
товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, затверджених наказом
Держкомстату України від 14 листопада 2006 року N 519, показником, який характеризує рівень
інфляції, є індекс споживчих цін, що розраховується в гривнях.
<...>
Заступник Міністра -
керівник апарату І.
Алексєєв
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2012 року
№ 6-36736вов10
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у
цивільних справах Верховного Суду України в складі:
головуючого Яреми А.Г.,
суддів: Гуменюка В.І., Жайворонок
Т.Є., Лященко Н.П.,
Онопенка В.В., Охрімчук Л.І., Патрюка
М.В.,
Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в судовому засіданні
справу за позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства “Комерційний
банк (далі ПАТ КБ) “СоцКомБанк” про стягнення коштів,
в с т а н о в и л а :
У червні 2009 року ОСОБА_6 звернулася
до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 19 травня 2008 року вона
уклала з відповідачем договір банківського вкладу в іноземній валюті та внесла
на депозитний рахунок банку 70 тис. доларів США на строк до 22 травня 2009 року
з умовою нарахування 12 % річних на суму вкладу, 8 травня 2009 року вона подала
заяву з вимогою повернення грошового вкладу, однак відповідач безпідставно
відмовився повернути вклад.
Під час розгляду справи позивачка
уточнила позовні вимоги і просила стягнути з відповідача вклад у розмірі
44988,98 доларів США, а також за прострочення виконання грошового зобовязання
3% річних, неустойку та суму втрат від інфляції.
Рішенням Малиновського районного суду
м. Одеси від 22 грудня 2009 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду
Одеської області від 25 березня 2010 року, позов ОСОБА_6 задоволено,
постановлено стягнути з ПАТ КБ “СоцКомБанк” на користь ОСОБА_6 депозитний вклад
у розмірі 44988,98 доларів США, за прострочення виконання грошового зобовязання
3% річних у розмірі 5694 грн. 94 коп., неустойку 40253 грн. 10 коп. та 12924
грн. 27 коп. втрат від інфляції.
Ухвалою судді Судової палати у
цивільних справах Верховного Суду України від 27 травня 2010 року ПАТ КБ
“СоцКомБанк” у відкритті касаційного провадження у зазначеній справі
відмовлено.
ПАТ КБ “СоцКомБанк” звернулося до
Верховного Суду України зі скаргою про перегляд судових рішень у звязку з
винятковими обставинами, посилаючись на неоднакове застосування судом
касаційної інстанції одного і того самого положення закону, зокрема наводить
для прикладу ухвалу Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
від 26 листопада 2008 року в аналогічній справі про стягнення суми боргу;
просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та ухвалити нове рішення про
відмову в задоволенні позову в частині стягнення суми неустойки та індексу
інфляції.
Відповідно до абзацу третього пункту
2 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону України від 7 липня 2010 року №
2453-VI «Про судоустрій й і статус суддів» ( в редакції Закону України від
20.10.2011 р. № 3932-VI) справа розглядається Верховним Судом України в порядку
та в межах повноважень, що діяли до набрання чинності цим Законом.
Скарга підлягає задоволенню частково
з таких підстав.
Відповідно до статті 354 ЦПК України
(в редакції до набрання чинності Закону України від 7 липня 2010 року №
2453-VI) судові рішення у цивільних справах можуть бути переглянуті в звязку з
винятковими обставинами після їх перегляду в касаційному порядку, якщо вони
оскаржені з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної
інстанції одного і того самого положення закону; встановлення міжнародною
судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною
міжнародних зобовязань при вирішенні справи судом.
Судом установлено, що 19 травня 2008
року між сторонами було укладено договір банківського вкладу в іноземній
валюті, за яким позивачка внесла на депозитний рахунок банку 70 тис. доларів
США, а останній зобовязувався повернути гроші в термін передбачений договором
зі сплатою 12 % річних за користування грошима, однак свого зобовязання не
виконав.
Ухвалюючи рішення про задоволення
позову в частині стягнення суми інфляційних коштів за весь час прострочення
грошового зобовязання, суд виходив із того, що на боржника покладається відповідальність
за порушення ним грошового зобовязання з застосуванням правових наслідків
прострочення виконання грошового зобовязання, а саме сплата суми боргу з
урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також
три проценти річних від простроченої суми, як передбачено статтею 625 ЦК
України. Суд також дійшов висновку про наявність підстав, передбачених статтею
611 ЦК України, для стягнення на користь позивачки неустойки в розмірі
подвійної облікової ставки НБУ за період з 30 квітня 2008 року по 10 грудня
2009 року.
Апеляційний суд та суд касаційної
інстанції погодилися з такими висновками суду першої інстанції, зазначивши, що
рішення постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Проте з такими висновками судів
цілком погодитися не можна.
Відповідно до частини другої статті
625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на
вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого
індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від
простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або
законом.
Індекс інфляції це показник, який
характеризує динаміку загального рівня цін на товари і послуги, які купує
населення для невиробничих цілей.
Офіційний індекс інфляції
розраховується Державним комітетом статистики України і визначає рівень
знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної
спроможності гривні.
Отже, індексації внаслідок знецінення
підлягає лише грошова одиниця України гривня, а іноземна валюта, яка була
предметом договору, індексації не підлягає.
Встановивши, що між сторонами було
укладено договір банківського вкладу в іноземній валюті, суд помилково
застосував до виниклих правовідносин положення закону, який регулює порядок
сплати боргу, визначеного договором у гривні.
Судом також безпідставно було
ухвалено рішення про стягнення неустойки з посиланням на статтю 611 ЦК України,
яка лише визначає загальні правові наслідки порушення зобовязання, проте такої
відповідальності укладений між сторонами договір не передбачав.
За таких обставин ухвалені в справі
судові рішення в частині стягнення втрат за прострочення виконання зобовязання
за індексом інфляції та неустойки підлягають скасуванню з підстав, передбачених
статтею 354 ЦПК України (в редакції до набрання чинності Закону України від 7
липня 2010 року № 2453-VI) з постановленням нового рішення про відмову в
задоволенні зазначених позовних вимог.
Керуючись статтею 358 ЦПК України (в
редакції до набрання чинності Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI),
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
в и р і ш и л а :
Скаргу публічного акціонерного
товариства “Комерційний банк “СоцКомБанк” задовольнити частково.
Рішення Малиновського районного суду
м. Одеси від 22 грудня 2009 року, ухвалу Апеляційного суду Одеської області від
25 березня 2010 року та ухвалу судді Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України від 27 травня 2010 року в частині стягнення з
публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “СоцКомБанк” на користь
ОСОБА_6 12924 грн. 27 коп. за прострочення виконання зобовязання за індексом
інфляції та 40523 грн. 10 коп. неустойки скасувати.
Відмовити ОСОБА_6 в задоволенні
позовних вимог в частині відшкодування втрат за прострочення виконання
зобовязання за індексом інфляції та стягнення неустойки.
У решті рішення Малиновського
районного суду м. Одеси від 22 грудня 2009 року, ухвалу Апеляційного суду
Одеської області від 25 березня 2010 року та ухвалу судді Судової палати у
цивільних справах Верховного Суду України від 27 травня 2010 року залишити без
змін.
Рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Г. Ярема
Судді : В.І. Гуменюк Л.І. Охрімчук
Т.Є. Жайворонок М.В. Патрюк
Н.П. Ляшенко Я.М. Романюк
В.В. Онопенко Ю.Л. Сенін
Материалы, предоставленные в блоге, носят
ознакомительный характер. Рекомендуем обратиться к специалистам.
Адвокат в Киеве:
(044) 383-50-62
(096) 445-47-90
e-mail: super.legal-protection@yandex.ru
Отправить комментарий