Ссылка
налоговой инспекции на обстоятельства, установленные в актах о невозможности
проведения встречных сверок, обоснованно отклонена судами первой и
апелляционной инстанции, поскольку они не являются безусловным основанием для
выводов о бестоварности спорных операций при наличии других документов, которые
опровергают такие доводы.
Действующее
законодательство Украины не ставит в зависимость возникновение у плательщика
налога на добавленную стоимость права на налоговый кредит от соблюдения
требований налогового законодательства другим субъектом хозяйствования, в
частности тем, который не был поставщиком товаров (услуг).
.jpg)
Непредоставление
плательщиком к проверке товарно-транспортных накладных не может быть основанием
для выводов о неосуществлении хозяйственной операции в случае опровержения
таких доводов первичными документами.
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 січня 2015 року м. Київ К/800/32834/14
Вищий
адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючий
суддя судді за участю секретаря
представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Лосєв А. М.
Маринчак Н. Є. Єгорова І. В. Махиня М. В. Руцька А. І.розглянувши у
відкритому судовому засіданні касаційну скаргуМіжрегіонального головного
управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платниківна
постанову та ухвалуОкружного
адміністративного суду міста Києва від 17.02.2014 року Київського апеляційного
адміністративного суду від 29.05.2014 рокуу справі№ 826/20454/13-аза
позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері
Україна»доМіжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з
обслуговування великих платниківпровизнання протиправними та скасування
податкових повідомлень-рішень,-
В
С Т А Н О В И В :
Постановою
Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.02.2014 року у справі №
826/20454/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного
адміністративного суду від 29.05.2014 року, позов задоволено. Скасовано
податкові повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів
- Центрального офісу з обслуговування великих платників № 0000783910 та №
0000793910 від 18.10.2013 року.
Не
погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого
адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх
скасувати, прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних
вимог. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та
процесуального права, зокрема, п. 138.2 ст. 138, п. п. 198.1, 198.3, 198.6
ст.198 Податкового кодексу України, ст. ст. 11, 69, 86, 159, 163 Кодексу
адміністративного судочинства України.
В
запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами відповідача не
погоджується, просить залишити в силі судові рішення у справі.
Судами
першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної
відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Метро Кеш Енд
Кері Україна» по фінансово-господарських операцій з ТОВ «Міжнародна компанія
«Софі» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на
прибуток за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року та податку на додану
вартість за період з 01.09.2011 року по 28.02.2013 року складено акт від
09.10.2013 року № 1198/39-10/32049199, яким зафіксовано порушення: п. 138.2 ст.
138 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим занижено податок на прибуток
на суму 2 410 266 грн.; п. п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу
України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 2 304
577 грн.
На
підставі акта перевірки податковим органом 18.10.2013 року прийнято податкові
повідомлення-рішення:
-
№ 0000783910, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на
прибуток підприємств в сумі 2 410 266,00 грн., а також за штрафними
(фінансовими) санкціями в сумі 989 601,00 грн.
-
№ 0000793910, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на
додану вартість в сумі 2 304 577,00 грн., а також за штрафними (фінансовими)
санкціями в сумі 1 152 289,00 грн.
Задовольняючи
позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що
позивачем належним чином підтверджено факт здійснення спірних господарських
операцій з ТОВ «Міжнародна компанія «Софі».
Колегія
суддів погоджується з таким висновком судів, враховуючи наступне.
Згідно
із п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для
визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів,
що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і
зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших
документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
У
разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт,
надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва
за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання
робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного
податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких
товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.
Не
включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними
розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість
ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку
та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу
України).
Згідно
з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного
періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості
товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.
39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених)
платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу,
протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням
товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого
використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності
платника податку.
Не
відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у
зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними
(або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.
201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами,
передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу (п. 198.6ст. 198 Податкового
кодексу України).
Відповідно
до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається
платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на
вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до
податкового кредиту.
Отже,
правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування
витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального
(фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг,
що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника,
та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником
податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових
коштів на рахунках платників податку.
Судами
першої та апеляційної інстанцій встановлено, що реальність господарських
операцій по виконанню договору поставки № 24808 від 01.01.2011 року, укладеного
між ТОВ «Метро Кеш Енд Кері Україна» та ТОВ «Міжнародна компанія «Софі»,
підтверджуються наданими доказами.
На
підтвердження направлення ТОВ «Міжнародна компанія «Софі» замовлень на поставки
товару платником надано лист ТОВ «Е-КОМ» № 516 від 28.11.2013 року, яке
здійснювало обслуговування системи документообігу електронними засобами обміну інформацією між
вказаними контрагентами. Даний лист містить дату та номер замовлення,
направленого позивачем ТОВ «Міжнародна компанія «Софі, а також дату і час
отримання товару.
Приймання-передача
товару від продавця до покупця підтверджується товарними накладними, які місять
всі необхідні реквізити та дають можливість визначити зміст і обсяг операцій,
дату проведення та місце отримання товару.
Посилання
відповідача на обставини, встановлені в актах про неможливість проведення
зустрічних звірок, обґрунтовано відхилено судами першої та апеляційної
інстанції, оскільки вони не є безумовною підставою для висновків про
безтоварність спірних операцій за умови наявності інших документів, які спростовують
такі доводи.
Чинне
законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на
додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового
законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема тим, який не був постачальником
товарів (послуг), на вартість яких нарахований податок на додану вартість, що
включений платником податку до податкового кредиту.
Посилання
на ненадання позивачем до перевірки товарно-транспортних накладних не можуть
бути підставою для висновків про нездійснення господарської операції в разі
спростування таких доводів первинним документами.
Оскільки
в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим
органом не доведено обґрунтованості висновків акта перевірки, що стали підставою
для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів
вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Доводи
касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки
обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що у
відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не
віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.
За
таких обставин касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись
ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У
Х В А Л И В:
Касаційну
скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з
обслуговування великих платників залишити без задоволення.
Постанову
Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.02.2014 року та ухвалу
Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014 року у справі №
826/20454/13-а залишити без змін.
Ухвала
набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним
Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238,
239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий
суддя О. В. Муравйов
Судді А.
М. Лосєв
Н. Є. Маринчак
Материалы, предоставленные в блоге, носят
ознакомительный характер. Рекомендуем обратиться к специалистам.
Адвокат в Киеве:
(044) 383-50-62
(096) 445-47-90
e-mail: super.legal-protection@yandex.ru
параметры поиска:
адвокат; киев; услуги; адвоката;
консультация; юрист, Київ, подати, позов, скаргу, суд, юристи,
административные, гражданские, уголовные, дела, суд, кримінальна, справа, налоги,
проверка, даток, зустрічна, перевірка, податковий кредит
Отправить комментарий