Турист
отсудил у турфирмы 3 тыс. гривен морального вреда. Апелляционный суд г. Киева
частично удовлетворил жалобу на решение Оболонского районного суда г. Киева по
делу по иску к дочернему предприятию «А.Е.Т. Джоин ап!» о защите прав потребителей,
взыскании убытка, пени, возмещении материального и морального вреда. Истец заключил
договор о предоставлении туристических услуг в виде бронирования номера в Pearl
Beach Hotel 3* в эмирате Умм-Аль-Кайвайн на побережье Персидского залива.
Однако по прибытии в Дубай представитель принимающей стороны предупредил, что в
забронированной гостинице отсутствуют свободные номера, поэтому его заселят в
гостиницу Redisson BLU, расположенную в 300 км от г. Дубая.
Суд
первой инстанции в удовлетворении иска отказал. Однако апелляционный суд решение первой отменил и присудил в пользу
истца моральный вред в размере 3 тыс. гривен. Он установил, что информация о
невозможности заселения туриста в забронированный им отель уже является
фактором, который, безусловно, приводит к стрессовой ситуации.
Справа № 2/756/1926/14
РІШЕННЯ
Іменем України
03
вересня 2013 року Оболонський районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Богдан О.О.
при
секретарях
Пождемі В.І., Каракаю О.В.,
розглянувши
у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «А.Е.Т.
Джоін ап!» про захист прав споживачів, стягнення збитку, пені, відшкодування
матеріальної та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
у
лютому 2014 року позивач звернувся до суду з даним позовом. В обґрунтування
позовних вимог зазначив, що 25.10.2013
року між ОСОБА_1 та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 «ОСА-Тур» в особі
директора ОСОБА_2, яка діяла від імені та за дорученням Тур оператора Дочірнє
підприємство «А.Е.Т. Джоін ап!» на підставі агентського договору №3571 від
01.02.2013 року укладено договір про надання туристичних послуг №44.
На
підставі даного договору відповідач зобов»язався відповідно до заявки туриста
на бронювання забезпечити надання
комплексу туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов»язався на
умовах даного договору прийняти та оплатити їх.
Позивач
оплатив вартість послуг в сумі 6414,00 грн.
29.10.2013
року о 16.21 год. тур оператор на замовлення тур агента фізичної
особи-підприємця ОСОБА_2 підтвердив заявку направлення ОСОБА_1 до готелю «Pearl Beach Hotel 3*» в еміраті Умм-Аль-Кайвайн в Об»єднаний Арабських Еміратах з 03.11.2013 року по 10.11.2013 року
Відповідач
не виконав умови договору, порушив істотні умови договору, а саме: після
прибуття ОСОБА_1 до м. Дубай (Об»єднаних Арабських Еміратів), в аеропорту його
зустрів представник приймаючої сторони
Royal Park, надав пакет документів і
попередив, що у заброньованому готелі «Pearl Beach Hotel 3*» , на який виданий
ваучер, відсутні вільні номери, тому
приймаюча сторона прийняла рішення про
поселення його у готелі «Redisson Blu
5*».
Зміни
чи доповнення до договору не укладалися.
Позивач
заселився до запропонованого готелю.
Разом з тим ним було встановлено, що наданий готель не відповідає тим умовам,
на яких була підписана угода, а саме: він знаходиться на значній відстані від м. Дубаю, в не передбаченому
ваучером Еміраті Фуджейра на іншому узбережжі, що значно збільшувало майнові
та часові витрати позивача на
заплановані ним екскурсійні послуги та позбавило його можливості здійснити свої наміри по знайомству з м.
Дубай та потрапити на змагання Формули
1.
За
відсутності необхідної, достовірної інформації про місце розташування
альтернативного готелю ОСОБА_1 не мав можливості зробити власний вибір
на прийняття пропозиції приймаючої сторони в аеропорту Дубай по заміні готелю у
непотрібному йому місці розташування.
Таким
чином тур оператор, обманним шляхом, примусив ОСОБА_1 сісти до трансферного автобусу, який відвіз його не
за призначенням, до іншого готелю, який
знаходиться в іншому еміраті, що не відповідає вимогам п.2.1.3 договору.
У
день прибуття до готелю 04.11.2013 року ОСОБА_1 зателефонував до гіда ОСОБА_4
та висловив свої претензії стосовно істотного порушення приймаючою стороною умов договору,
передбачених .2.1.3 та п.3.1.2, 4.21 договору, висловив свої вимоги щодо
переселення його в заброньований готель, або інший готель, але у тому місці, де
розташований заброньований готель.
ОСОБА_4
зв»язала позивача по телефону з
представником приймаючої сторони Royal Park ОСОБА_5, який вів переговори
по телефону і приїхати відмовився.
ОСОБА_1
висловив ОСОБА_5 свої претензії щодо порушення умов договору і вимагав виконати
п.2.1.3 договору стосовно поселення в раніше заброньований готель, або
альтернативний, але в місці розташування
заброньованого.
ОСОБА_5
попросив час для вирішення вказаного питання, проте в кінці дня повідомив
ОСОБА_1 про неможливість поселення в
інший готель за відсутністю місць у тому еміраті, у зв»язку з проведенням
змагання Формули 1.
Позивач
вважає, що тур оператор не виконав умови договору, а тому повинен нести
відповідальність відповідно до умов договору таЗакону України «Про захист прав
споживачів».
Крім
того, позивач зазначив, що в порушення
вимог Закону України «Про туризм» туристу не була надана інформація про місце
перебування організації, уповноваженої тур оператором на прийняття претензій туристів. За порушення зазначених
вимог позивач просить притягнути відповідача до відповідальності за п.7 ст. 23
Закону України «Про захист прав споживачів».
Також
зазначає, що 06.11.2013 року гід ОСОБА_4 організувала безоплатну поїздку ОСОБА_1 в екскурсійному
автобусі до Абу-Дабі, проте потім ОСОБА_5 зателефонував екскурсоводу, який
проводив екскурсію, в автобус і повідомив, що офіс «Джоін ап!» відмовив у
наданні альтернативного заходу безоплатного
перевезення ОСОБА_1 до Абу-Дабі та Дубай, а тому ОСОБА_1 повинен сплатити
екскурсоводу 130 доларів США. В зазначених діях приймаючої сторони позивач
вбачає прояв нечесної підприємницької діяльності.
У
зв»язку з порушенням його прав ОСОБА_1 звертався телефоном до посла України в
Дубай Головешка П.А., який запропонував
написати заяву.
У
зв»язку з невиконанням тур
оператором умов договору та
витратою коштів не за призначенням у ОСОБА_1 піднявся тиск, погіршилось
самопочуття, почалася ниркова коліка, яку він не відчував протягом 10 років після
операції. З цієї причини ОСОБА_1 змушений був звертатися по телефону до
медичної страхової компанії.
Для
захисту своїх прав позивач був змушений звертатись до посольства та додатково
витрачати свої кошти та оплачений час
відпочинку на непередбачені телефонні розмови з консульством та страховою
компанією на суму в розмірі 250,5 дирхам, що становить 68,6 доларів США та
еквівалентно 568,7 грн. Витрачав час на проїзд до Дубаю для повторної передачі
заяви до консульства.
В
порушення вимог Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України
«Про туризм» цивільного законодавства України, відповідач відмовився вести
переговори з позивачем з приводу порушених прав, не визнав порушення, не надав
документів, що підтверджують правомірність та підстави здійснення туристичної
діяльності, а тому позивач вважає, що послуги надані без наявності сертифіката
відповідності, за що передбачена відповідальність за ст.. 30 Закону України
«Про туризм» в розмірі 50% вартості послуги, що становить 3207,00 грн.
Відповідачем
порушені вимоги ст.. 18 Закону України
«Про захист прав споживачів», оскільки включивши п.4.20 до договору, на
власний розсуд відповідач визначив коло
нормативно-правових актів, які регулюють правовідносини між сторонами,
завідомо позбавляючи позивача права на захист, гарантовані Законом. Таке
виключне право відповідача щодо тлумачення умов договору порушує принцип
рівності сторін договору на шкоду споживача і є несправедливими, а тому згідно
ст.. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», вважає, договір повинен
бути визнаний судом недійсним.
З
врахуванням викладеного позивач заявив позовну вимогу про стягнення з відповідача на його користь за надання недостовірної інформації про
підтвердження заброньованого готельного
номеру в розмірі 1924,20 грн.; за ненадання достовірної інформації про
місце розташування наданого готелю Redisson Blu 5* у
еміраті Фуджейра на узбережжі Оманського заливу стягнути 1924,20 грн.;
за ненадання інформації споживачу про місце перебування організації,
уповноваженої тур оператором на прийняття претензій туристів стягнути суму в
розмірі 1924,20 грн.; за ненадання
інформації про наявність у тур оператора
ліцензії на надання туристичних послуг стягнути суму в розмірі 1924,20 грн.; за реалізацію продукції, що
підлягає обов»язковій сертифікації в Україні без вказівки в документах
реєстраційних номерів сертифіката відповідності та свідоцтва про визнання
відповідності стягнути 50%
вартості наданої послуги, що становить 3207,00 грн.; визнати недійсним
положення п.4.20 договору №44 від 25.10.2013 року, яке порушує принцип рівності сторін договору;
розірвати договір №44 від 25.10.2013 року, укладений між сторонами та
стягнути на користь споживача ОСОБА_1
збитки - вартість оплаченого, але не отриманого тур продукту, в сумі 6414,00
грн.; стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати у зв»язку
з оплатою екскурсії до м. Абу-Дабі в сумі 130 доларів США; стягнути з тур
оператора на користь позивача понесені ним витрати за оплату телефонних розмов
для захисту порушених прав та надання медичної допомоги до консульства та страхової компанії у сумі 68,6 доларів
США; за несвоєчасний початок виконання
зобов»язань з договором №44, що привело до неможливості виконання у визначені
договором строки, стягнути з відповідача тур оператора на користь споживача
ОСОБА_1 неустойку в розмірі 13469,00 грн. Крім того, позивач просив стягнути з
відповідача на свою користь на відшкодування моральної шкоди 3000 грн.
В
судовому засіданні позивач позов підтримав та збільшив позовні вимоги, а саме:
заявив вимогу про стягнення з тур оператора на його користь неустойку в розмірі
35020,00 грн. (6414,00 грн. х 3% х 182 дні) за несвоєчасний початок виконання зобов»язань за договором №44 від
25.10.2013 року, що призвело до
неможливого його виконання у визначені договором строки.
Позивач
підтримав викладене в позовній заяві та, крім того, зазначив, що відповідачем
допущено ряд порушень при здійсненні бронювання готелю - порушено Правила
користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних
послуг, затверджених наказом Державної туристичної адміністрації України від
16.03.2004 року №19, оскільки відсутні документи щодо підтвердження бронювання
готелю. Позивач зазначив, що відповідачем не підтверджено п»ятизірковість
наданого готелю Redisson Blu 5*,оскільки за інформацією Інтернету вартість
путівки до тризіркового готелю вища. Позивач просив позов задовольнити.
В
судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечувала. Пояснила
суду, що 24.10.2013 року тур агентом було здійснено замовлення туристичного
продукту№135102 для туриста ОСОБА_1, до складу якого входили: перебування в
країні ОАЕ, проживання в готелі «Pearl Beach Hotel 3*» (3* Умм Аль Кувейт) у
період з 03.11.2013 року по 10.11.2013 року, готельний номер SGL, послуги
харчування ВВ, візова підтримка та додаткові послуги (груповий трансфер
Аеропорт - готель - Аеропорт, авіа переліт за напрямком Київ-Дубаї-Київ,
страхування) підтверджене 29.10.2013 року о 16 год.21 хв.
В
межах строку, встановленим договором, тур оператором було здійснено
підтвердження замовлення туристичного продукту та виставлено рахунок на оплату туристичних послуг, про що було
укладено договір №44 від 25.10.2013 року.
Представник
відповідача пояснила суду, що в день перельоту позивача в телефонному режимі з
ОАЕ приймаючою стороною було повідомлено про відсутність вільного номера у
заброньованому готелі, у зв»язку з чим тур оператором на виконання вимог ст..
20 Закону України «Про туризм» без покладення додаткових витрат на туриста було
запропоновано альтернативний варіант туристичного обслуговування, в якості
проживання у визначений період в готелі
Redisson Blu 5* у еміраті Фуджейра на узбережжі Оманського
заливу. Запропонований готель був кращим
і дорожчим ніж попередньо замовлений готель та відповідав 5*.
Туристом
альтернативний варіант було прийнято, про що свідчить заселення до готелю та відсутність вимог щодо повернення
його до країни проживання. Турист не відмовився від запропонованого варіанту.
Представник
вважає безпідставними посилання позивача на відсутність достовірної інформації
щодо наданої послуги та туристичного продукту, альтернативний готель
знаходиться на відстані 151 км від
м.Дубай, тоді як заброньований готель знаходиться на відстані 89,1 км, за часом
1год. 33 хв. та 1 год.02 хв. відповідно, що не є значним; екскурсія не входить
до складу оплаченого замовлення туристом туристичних послуг; витрати у зв»язку
з проведенням телефонних розмов є додатковими витратами позивача, а тому тур
оператор не відшкодовує витрати, що
виходять за межі послуг, обумовлених договором. Також представник відповідача
вважає, що нарахування неустойки відповідно до вимог ст.. 611 ЦК України є
безпідставним, а наявність моральної шкоди, протиправності діяння відповідача,
причинний зв»язок між діями відповідача та
розміром компенсації - не доведеним. Просила в задоволенні позову
відмовити.
Суд,
вислухавши сторони, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступне.
01.02.2013
року між дочірнім підприємством «А.Е.Т.
Джоін ап!» та ФОП ОСОБА_2 (надалі тур агент) було укладено агентський договір
№3571, відповідно до якого тур агент зобов»язується за винагороду надати
послуги тур оператору з реалізації тур
продукту шляхом укладення договору на
туристичне обслуговування від
імені, в інтересах та під контролем тур оператора, а також здійснювати фактичні
дії, що визначені агентським договором ,для забезпечення надання тур оператором
тур продукту (а.с.37а-48).
24.10.2013
року тур агентом було здійснено замовлення туристичного продукту №135102 для
туриста ОСОБА_1, до складу турпродукту входили: перебування в країні ОАЕ,
проживання в готелі «Pearl Beach Hotel 3*» (3* Умм Аль Кувейт) у період з
03.11.2013 року по 10.11.2013 року, готельний номер SGL, послуги харчування ВВ,
візова підтримка та додаткові послуги (груповий трансфер Аеропорт - готель-
Аеропорт,авіа переліт за напрямком Київ-Дубаї-Київ, страхування) підтверджене
29.10.2013 року о 16 год.21 хв.
Згідно
п.4.6 договору, у разі можливості задоволення всіх істотних умов тур агента,
тур оператор (не пізніше ніж на 5 день з дати
отримання Листа бронювання) направляє засобами електронного, факсимільного чи поштового
зв»язку тур агенту підтвердження замовлення, що в даному випадку є акцептом,
тобто підтвердженням бажання укласти договір. Також акцептом в даному випадку
може бути виставлений тур
оператором рахунок на сплату відповідних
послуг тур агентом. Підтвердження замовлення також може бути оформлено тур оператором на сайті тур оператора в системі он-лайн бронювання, з
яким тур агент може ознайомитись та роздрукувати в разі необхідності.
В
межах строку, встановленого договором, тур оператором було здійснено
підтвердження замовлення туристичного продукту та виставлено рахунок на оплату
туристичних послуг (а.с.77).Для належного виконання договору, тур агентом було
укладено договір на туристичне
обслуговування №44 від 25.10.2013 року з
туристом ОСОБА_1 (а.с.49-59).
Згідно
ст..20 Закону України «Про туризм», п. 4.20 Агентського договору, п.4.18 договору, якщо під час виконання договору на
туристичне обслуговування тур оператор не в змозі надати значну частину
туристичного продукту, щодо якого відповідно до договору на туристичне обслуговування
сторони досягли згоди, тур оператор повинен з метою продовження туристичного
обслуговування, вжити альтернативних заходів без покладення додаткових витрат
на туриста, а вразі потреби відшкодувати йому різницю між запропонованими
послугами і тими, які були надані.
З
пояснень представника відповідача встановлено, що про відсутність вільних
номерів у заброньованому готелі тур оператору стало відомо в телефонному режимі
в день здійснення перельоту позивачем. Тур оператором ДП «А.Е.Т. Джоін ап!» без
покладення додаткових витрат на туриста було запропоновано альтернативний
варіант туристичного обслуговування, в якості проживання з 03.11.2013 року по
10.11.2013 року в готелі Redisson Blu 5* у
еміраті Фуджейра на узбережжі Оманського заливу.
Про
надання альтернативного готелю позивачу повідомили при зустрічі в аеропорту
м.Дубай і запропонували проїхати туди, що і підтвердив позивач в судовому
засіданні. Суд критично відноситься до пояснень позивача про те, що він не мав
можливості запитати у особи, яка його зустрічала, про місцезнаходження альтернативного
готелю, а тим більше відмовитися проїхати до нього в разі непогодження з ним,
оскільки він є необізнаною особою і думав, що це буде недалеко. Таке відношення
до своїх прав є поверхневим і породжує певні наслідки. Крім того, особа не
звільняється від виконання вимог закону в разі їх незнання.
Таким
чином, судом встановлено, що позивач добровільно прийняв альтернативний готель,
проїхав до нього та заселився, про що сам позивач не заперечував в судовому
засіданні.
Судом
встановлено, що альтернативним був готель
Redisson Blu 5* у еміраті Фуджейра на узбережжі Оманського
заливу, де позивач проживав протягом всього часу знаходження в ОАЄ з 03.11.2013
по 10.11.2013 року. З карти АОЕ вбачається, що даний готель знаходиться на
відстані 151 км та 1год. 33 хв. їзди автомобілем від м. Дубай. Тоді як
заброньований готель «Pearl Beach Hotel 3*» (3* Умм Аль Кувейт)знаходився на
відстані 89,1 км та 1 год. 2 хв . їзди автомобілем від м. Дубай. Таким чином,
запропонований готель знаходиться на відстані на 60 км довшій від
заброньованого готелю від м. Дубай. До пояснень позивача про те, що він їхав
приблизно 3 години 300 км, суд відноситься критично, оскільки такі пояснення є
припущенням і не обґрунтовані доказами. Також позивачем не доведено, що саме цей
шлях та перебування в альтернативному готелі спричинив неможливість попасти до
м. Дубай на Формулу 1.
Крім
того, досліджуючи договір №44 від 25.10.2013 року, встановлено, що турист
жодним чином не зазначив про істотну необхідність перебування саме на певній
відстані від м. Дубай, а тому і не є доведеним, що тур оператору було відома
така умова при обранні альтернативи.
З
наданих суду відомостей про готель
Redisson Blu 5* у еміраті Фуджейра, що знаходиться близько м.
Дібба підтверджується, що готель є п»ятизірковим та має весь ряд послуг, що
відповідає його статусу, а тому посилання позивача на те, що відповідно до
інформації Інтернету цей готель є дешевшим за «Pearl Beach Hotel 3*» (3* Умм
Аль Кувейт) є необґрунтованими та не підтверджуються належними доказами, а є
лише припущенням.
Згідно
Агентського договору, договору №44 та Закону України «Про туризм» турист вправі
відмовитися від запропонованої альтернативи. При цьому тур оператор
зобов»язаний надати тур агенту для туриста, без додаткової оплати, еквівалентний
транспорт для повернення до місця відправлення або іншого місця, на яке
погодиться турист, а також відшкодувати вартість ненаданих послуг і виплатити
компенсацію у розмірі, визначеному в даному договорі.
Позивач
від запропонованого альтернативного варіанту готелю не відмовився, поселився та
користувався послугами, що крім іншого підтверджується його намаганням отримати
безоплатний транспорт до м. Дубай через екскурсію, в чому відповідачем
правомірно було відмовлено, оскільки договором така послуга не передбачена.
Безоплатний транспорт міг бути наданий в разі відмовлення від послуг та
повернення або відправлення до іншого місця проживання. Турист не висував
вимогу про повернення до країни проживання. В наданні інших готелів було
відмовлено через відсутність вільних місць.
Згідно
п.6.8 агентського договору, п. 7.10 договору №44 тур оператор не несе
відповідальність щодо відшкодування грошових витрат туриста за оплачені
послуги, якщо витрати виходять за межі
послуг. Витрати позивача, пов»язані з телефонними консультаціями є
додатковими витратами, які не входять до
туристичних послуг тур оператора. Крім того, повідомлення свою страхову
компанію про настання нещасного випадку, необхідність медичної допомоги чи переговори
про майбутнє повернення коштів за
послуги лікаря та лікування, якщо це передбачено договором страхування, є
обов»язком туриста. Також судом встановлено, що до самого тур оператора турист
також з приводу непогодження з умовами не звертався.
Враховуючи
викладене, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1
до тур оператора ДП «А.Е.Т. Джоін ап!». Крім того, судом встановлено, що тур
оператор на виконання вимог Закону України «Про туризм» оперативно зробив все,
щоб турист, прибувши до іншої держави, продовжив відпочинок. Суд вважає, що
відповідачем надано належний тур продукт, навіть покращеного варіанту, а
туристом він був прийнятий та використаний, тому суд не знаходить підстав для
визнання договору №44 від 25.10.2013 року недійсним, та не вважає його таким,
що порушує права позивача. Позивачем не надано доказів дисбалансу відносин, або
його несправедливості, доказів ненадання під час повідомлення про
альтернативний готель достовірної інформації, про отримання якої він і не звертався. Суд не вважає
несправедливими положення п.4.20 договору згідно ст..18 закону України «Про
захист прав споживачів», оскільки в разі прийняття тур послуги туристом, вона
підлягає оплаті, що є справедливим, а тому і це положення не підлягає визнанню
недійсним.
Вирішуючи
даний спір суд також враховує особливість туристичного продукту, необхідність
забезпечення швидкого реагування через зміну ситуації у приймаючої сторони і
необхідність прийняття рішення щодо конкретної ситуації як тур оператором так і
туристом.
Враховуючи,
що судом не встановлено винних дій
відповідача у заподіянні позивачу матеріальної та моральної шкоди, не
встановлено причинного зв»язку та наслідків дій відповідача, не надано доказів
матеріальної шкоди, суд вважає позовні вимоги в частині відшкодування
матеріальної та моральної шкоди недоведеними.
Посилання
позивача на несвоєчасний початок виконання зобов»язання за договором №44, що
призвело до неможливості виконання у
визначені договором строки також суд вважає необґрунтованим, вимогу про
стягнення неустойки - безпідставною.
Враховуючи
вищевикладене та керуючись ст..ст. 18, 20
Закону України «Про захист прав споживачів», ст..ст. 20 Закону України
«Про туризм», ст..ст. 526, 610, 901, 906, 1167 ЦК України, ст..ст. 10, 15, 60,
212-214 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
в
задоволенні позову ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «А.Е.Т. Джоін ап!» про
захист прав споживачів, стягнення збитку, пені, відшкодування матеріальної та
моральної шкоди відмовити.
Апеляційну
скаргу на рішення суду може бути подано до Апеляційного суду м. Києва через
Оболонський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення.
Рішення
суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги,
якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги
рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи
Апеляційним судом м. Києва.
Суддя:
Богдан О.О.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 22-ц/796/1596/2015
Головуючий
в 1-й інстанції - Богдан О.О.
Доповідач-Чобіток
А.О.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29
січня 2015 року колегія суддів судової палати
в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого
-Чобіток А.О.
суддів
- Немировської О.В.,Ящук Т.І.
при
секретарі - Басюк Ю.В.
розглянувши
у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення
Оболонського районного суду м. Києва від 03 вересня 2013 року в справі за
позовом ОСОБА_2 до Дочірнього підприємства «А.Е.Т. Джоін ап.!» про захист прав
споживачів,стягнення збитку,пені,відшкодування матеріальної та моральної
шкоди,-
в
с т а н о в и л а:
В
лютому 2014 року позивач пред»явив зазначений позов до відповідача та
вказував,що 25.10.2013 року уклав з директором турагенства «Оса тур» ОСОБА_3
договір про надання туристичних послуг з 3.11.2013 року по 10.11.2013 року у
вигляді бронювання готельного номеру у PEARL BEACH HOTEL 3* в еміраті Умм-Аль-Кайвайн, на узбережжі
Персидського заливу, перельоту з аеропорту м. Києва (Бориспіль) до м. Дубай (ОАЕ)
та зворотньо,автобусного трансфера з аеропорту Дубай до вказаного готелю та у
зворотному напрямку та зворотно на підставі агентського договору №3571 від
01.02.2013 року та листа бронювання готельного номеру у PEARL BEACH HOTEL
3* в еміраті Умм-Аль-Кайвайн,на
узбережжі Персидського заливу з 3.11.2013 по 10.11.2013 року,за що ним було
сплачено 6414 грн..
29.10.2013
року о 16 год. 21 хв. туроператор А.Е.К. «JOIN UP» на замовлення тур агента
фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 підтвердив заявку направлення його до
зазначеного готелю та надано йому ваучер №135103 із зазначенням відомостей
місця розташування, назви вибраного готелю.
В
аеропорту Дубай, його зустрів представник приймаючої сторони ROYL PARK надав пакет документів і попередив,що у
заброньованому готелі на який виданий ваучер відсутні вільні номери, а тому
приймаюча сторона у односторонньому порядку прийняла рішення поселити його у
готелі REDISSON BLU, але інформація про
місце розташування готелю надана не була.
Посилаючись
на те, що наданий як альтернатива готель не відповідав умовам вищезазначеної
угоди про надання туристичних послуг,а саме:знаходження на значній відстані-300
км від м. Дубаю, в не передбаченому ваучером еміраті (Фуджейра) на іншому
побережжі, що значно збільшила майнові та часові його витрати
на заплановані екскурсійні послуги та позбавили його можливості
здійснити свої наміри по знайомству з м. Дубай та потрапити на змагання Формули
1,позивач розцінює такі дії відповідача як істотним порушенням умов договору
про надання туристичних послуг,порушення норм ЗУ «Про туризм»,ЗУ «Про захист
прав споживачів» і просить стягнути з останнього на його користь:
- 1924,2 грн. за надання недостовірної
інформації про підтвердження бронювання готельного номеру у PEARL BEACH HOTEL
3* в еміраті Умм-Аль-Кайвайн,що сприяло
не виконанню оплачених та не наданих послуг позивача;
-
1924,2 грн. за не надання достовірної інформації про місце розташування
наданого готелю
REDISSON
BLU у еміраті (Фуджейра) на узбережжі Оманського заливу,що спричинило придбання
продукції,яка не має потрібних споживачу властивостей;
- 1924,2 грн. за не надання інформації
споживачу про місце перебування організації уповноваженої туроператором на
прийняття претензій туристів,що сприяло додатковим його збиткам та стражданням
;
- 1924,2 грн. за не надання інформації
про наявність у відповідача ліцензії на проведення туристичних послуг та
відсутність на її посилання у договорі;
- 3207 грн. за реалізацію продукції,що
підлягає обов»язковій сертифікації в Україні,за відсутності реєстраційних
номерів сертифікату відповідності та свідоцтва про визнання відповідності в
документах,згідно з якими продукцію передано на реалізацію.
- Посилаючись на вказані
обставини,позивач також просив розірвати договір про надання туристичних послуг
та стягнути з відповідача на його користь 6414 грн. вартість оплаченого та не
отриманого ним тур продукту,130 дол. США понесені ним витрати за запропоновану,представником
приймаючої сторони Мілтоном безоплатну екскурсію до м. Абу-Дабі., 68,6 дол. США
понесені ним витрати за оплату телефонних розмов для захисту порушених прав та
надання медичної допомоги з консульством та страховою компанією;
- 13 469 грн. за не своєчасний початок
виконання зобов»язань за вказаним договором, що призвело до неможливого
виконання у визначені договором строки, а також 3000 грн. у відшкодування
моральної шкоди.
Рішенням
Оболонського районного суду м. Києва від 03 вересня 2013 року в задоволенні
позовних вимог відмовлено.
В
апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та
ухвалити нове,яким задовольнити його вимоги,посилаючись на порушення судом норм
матеріального та процесуального права,невідповідність висновків суду обставинам
справи, відсутність оцінки доказів,які не досліджені судом, неповноту
встановлення обставин.
Вислухавши
доповідь судді,пояснення осіб, що з»явилися в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги,
обставини справи, колегія суддів
приходить до наступного.
Встановлено,
що 01.02.2013 року між ДП «А.Е.Т. Джоін
ап!» та ФОП ОСОБА_4 ( турагент) був
укладений агентський договір № 3571, згідно з яким турагент зобов»язується за
винагороду надати послуги туроператору з реалізації турпродукту шляхом
укладення договору на туристичне обслуговування від імені, в інтересах та під
контролем туроператора, а також здійснювати фактичні дії, що визначені
агентським договором, для забезпечення
надання тур оператором тур продукту.
25.10.2013
року турагентом ФОП ОСОБА_4, яка діяла від імені та за дорученням туроператора
ДП «А.Е.Т. Джоін ап!» з ОСОБА_2 був укладений договір про наданная туристичних
послуг № 44, відповідно до умов якого турагент
зобов»язувався відповідно до заявки туриста на бронювання забезпечити надання
комплексу туристичних послуг (туристичний продукт), до складу якого входили :
перебування в країні ОАЕ, проживання в готелі PEARL BEACH HOTEL 3* у період з
03.11.2013 року по 10.11.2013 року, готельний номер SGL, послуги харчування ВВ,
візова підтримка та додаткові послуги ( груповий трансфер
Аеропорт-готель-Аеропорт, авіа переліт за напрямом Київ-Дубаї-Київ,
страхування).
Згідно
з п. 6.8 агентського договору та п. 7.10 договору № 44 туроператор не несе
відповідальність щодо відшкодування грошових витрат туриста за оплачені
послуги, якщо витрати виходять за межі послуг.
Пунктом
4.20 агентського договору та пунктом 4.18 договору про надання туристичних
послуг № 44, укладеного з ОСОБА_2 передбачено, що , якщо під час виконання
договору на туристичне обслуговування турпоретор не в змозі надати значну
частину туристичного продукту, щодо якого відповідно до договору на туристичне
осблуговування сторонни досягли згоди, туроператор повинен з метою продовження
туристичного обслуговування, вжити алтернативних заходів без покладення
додаткових витрат на туриста, а в разі потреби відшкодувати йому різницю між
заппропонованими послугами і тими, які були надані.
Також
пунктами 4.20, 4.21. договору про надання туристичних послуг № 44, укладеного з
ОСОБА_2, визначено наступне - у випадку, якщо турист скористався запропонованою
йому альтенативною послугою, претензії щодо ненадання послуг, що обумовлені в
листі бронювання та договорі на турситичне обслуговування вважаються
необгрунтованими, а послуги за договором
наданими належним чином і в повному обсязі. У разі неможливості здійснення
альтернативних заходів або відмови
туриста від них турагент зобов»язаний надати туристу без додаткової оплати
еквівалентний транспорт для повернення до місця відправлення або іншого місця,
на яке погодився турист, а також відшкодувати вартість ненаданих туристичних
послуг і виплатити компенсацію у розмірі, визначеному в данному договорі.
03.11.2013
року в день прибуття ОСОБА_2 до м.
Дубаї, в аеропорту вказаного міста, позивача було повідмолено про неможливість
надання послуги щодо поселення його у готель PEARL BEACH HOTEL 3* та
запропоновано альтернативний варіант туристичного обслуговавання без покладення
на туриста додаткових витрат, а саме - проживання з 03.11.2013 року по
10.11.2013 року в готелі REDISSON BLU 5
*.
Відповідно
до інформації, поданої відповідачем
готель PEARL BEACH HOTEL 3* , який було замовлено позивачем, розташований у еміраті Умм Аль Кувейт на відстані 89,1 км/год. від
м. Дубай, а готель REDISSON BLU 5 * у еміраті Фуджейра на відстані 141 км/год.
від м. Дубай.
03.11.2013
року ОСОБА_2 погодився на запропонований альтернативний варіант та його було
поселено до готелю REDISSON BLU 5 * у еміраті Фуджейра.
Відповідно
до ч. 2, 3 ст. 213 ЦПК України, законним
є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив
справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і
всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх
вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому
засіданні.
Відмовляючи
у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції встановив та виходив
з того, що про відсутність вільних
номерів у заброньованому позивачем готелі туроператору стало відомо в день
здійснення перельоту ОСОБА_2, в зв»язку з чим останньому було запропоновано
альтернативну послугу відповідно до умов договору про надання туристичних
послуг № 44, укладеного з ОСОБА_2. Таким чином, відповідачем надано належний
турпродукт, який туристом був прийнятий та використаний. Позивачем не надано
доказів дисбалансу відносин, або його несправедливості, доказів ненадання під
час повідомлення про альтернативний готель недостовірної інформації. При цьому судом враховано, що відповідачем
правомірно було відмовлено у наданні
безоплатного транспорту від готелю до м. Дубай через екскурсію, оскільки
умовами договору № 44 , така послуга не передбачена . Крім того судом зазначено
і про те, що витрати позивача, пов»язані
з телефонними консультаціями є додатковими витратами, які не входять до туристичних послуг, а тому згідно з п.6.8
агентського договору та п. 7.10. договору № 44, туроператор відповідальність
щодо відшкодування грошових витрат туриста, не несе, встановивши також і ту
обставину, що відповідно до умов договору страхування, повідомлення страхової компанії про настання
нещасного випадку, необхідність медичної допомоги чи переговори про майбутнє
повернення коштів за послуги лікаря та лікування, є обов»язком туриста.
Такий
висновок суду першої інстанції, колегія суддів вважає законним та
обґрунтованим, відповідним обставинам справи та нормам матеріального та
процесуального права, що регулюють правовідносини, що виникли між сторонами.
Разом
з цим, колегія суддів не може погодитись з висновком суду про відмову у
задоволенні вимоги ОСОБА_2 про
відшкодування моральної шкоди, оскільки сама по собі інформація про
неможливість поселення туриста у заброньований ним готель, вже є фактором, що
безумовно призводить до стресової ситуації та потребує від останнього
додаткових зусиль для відновлення душевного спокою, самоорганізації для
вирішення проблеми, на яку він не очікував.
Таким
чином, враховуючи роз»яснення, викладені в Постанові Пленуму Верховного Суду
України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової)
шкоди» за № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, характер і тривалість
страждань позивача та виходячи з засад розумності, виваженості та
справедливості, колегія суддів вважає , що вимога ОСОБА_2 про відшкодування
моральної шкоди в розмірі 3 000 грн. підлягає задоволенню.
Доводи
апеляційної скарги ОСОБА_2 про незаконність рішення суду в частині відмови у
задоволенні його вимог про захист прав
споживачів, стягнення збитку,пені,відшкодування матеріальної шкоди , на
увагу не заслуговують, оскільки підписавши
з відповідачем договір про надання туристичних послуг № 44 від
25.10.2013 року, позивач погодився з умовами , викладеними в ньому та був
обізнаний про можливість виникнення
ситуацій, за яких можливе надання альтернативних послуг.
При
цьому будь-яких порушень умов вказаного договору з боку відповідача не
встановлено, навпаки останнім здійснено всіх можливих заходів для надання туристу
замовлених ним послуг, на які ОСОБА_2 погодився та скористався альтернативною
послугою, а до підписання вказаного договору позивач отримав всю необхідну та
вичерпну інформацію щодо замовленого ним турпродукту.
Слід
зазначити, що умовами договору про
надання туристичних послуг № 44 від 25.10.2013 року чітко визначено пакет
замовлених ОСОБА_2 послуг, який екскурсійного обслуговування та інших послуг,
як то безкоштовний проїзд, телефонні розмови не містив, в зв»язку з чим вимоги
позивача про відшкодування відповідачем його витрат за вказаний ним продукт, є
безпідставними.
Оцінюючи
надані сторонами докази у їх сукупності,
колегія суддів вважає , що відповідачем
надано позивачу замовлену ним послугу у повному обсязі без порушень вимог чинного
законодавства, внаслідок чого відсутні
підстави до скасування рішення суду в частині вимог про захист прав
споживачів,стягнення збитку,пені,відшкодування матеріальної шкоди
з мотивів зазначених позивачем.
Керуючись
ст. ст. 304, 307, 308 , 309, 314, 316
ЦПК України, колегія суддів, -
в
и р і ш и л а :
Апеляційну
скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення
Оболонського районного суду м. Києва від 03 вересня 2013 року скасувати в
частині відмови в задоволенні позову щодо стягнення з Дочірнього підприємства «А.Е.Т. Джоін ап.!»
на користь ОСОБА_2 моральної шкоди і в цій частині ухвалити нове наступного
змісту .
Стягнути
з Дочірнього підприємства «А.Е.Т. Джоін ап.!» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду
у розмірі 3 000 грн. 00 коп..
В
решті рішення суду залишити без змін.
Рішення
набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в
касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
: Судді:
Отправить комментарий