11 января 2016

Заявление об уточнении исковых тренований по делу о выселении (ссылки на практику ВСУ)

Дніпровський районний суд м. Києва

Позивач: П. І.
02154, м. Київ, б-р

Відповідач: П. О.
02154, м. Київ,

у справі за позовом
про виселення з квартири



ЗАЯВА
уточнення позовних вимог і внесення змін до предмету позову
 (в порядку ст. 31 ЦПК України)

У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває справа за  позовом П. І. до П. О. про виселення з квартири.
Згідно з ч.3 ст. 116 ЖК України осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.
Відповідач із родиною опинився в спірній квартирі в якості гістя, залишити спірну квартиру добровільно відмовляється, не є таким, що набув право самостійного користування жилим приміщенням, і як особа, яка самоправно зайняла приміщення підлягає виселенню без надання іншого житлового приміщення.
Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Положеннями частин 1, 2 статті 358 цього Кодексу визначено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Спеціальним нормативним актом, який регулює реалізацію права власності на житло, є ЖК України (Житловий кодекс Української РСР).
За змістом статті 156 цього Кодексу співвласник квартири вправі вселити в належне йому жиле приміщення членів своєї сім’ї лише за згодою всіх інших співвласників.
Так частинами 1, 2, 4 статті 156 ЖК України передбачено, що члени сім’ї співвласника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні зі співвласником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. За згодою власника будинку (квартири) член його сім’ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім’ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно. До членів сім’ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу.
Відповідач не має передбаченої частиною 2 статті 156 ЖК України і частиною 1 статті 358 ЦК України згоди усіх співвласників спірного житла (зокрема, позивача) на вселення до квартири чи передбаченої частиною 2 статті 358 ЦК України домовленості співвласників щодо порядку користування житлом.
Тобто відсутні правові підстави для проживання Відповідача та вселених ним осіб в квартиру. Такий висновок відповідає практиці Верховного Суду України з цього питання (наприклад, ухвали Верховного Суду України в ЄДРСР № № 12855313, 3356481, 8531536).
На підставі викладеного, керуючись ст. 31 ЦПК України,

Прошу:
Виселити із квартири №  у будинку № по бульвару Х у м. Києві відповідача П. О. та вселених ним осіб – З. та Б.


«15» вересня 2015 р.                                                                        _________________

Комментариев нет:

Отправить комментарий