06 июля 2016

С – способ и средство совершения преступления

Совет по правам человека ООН (СПЧ ООН) недавно принял решение утвердить расширенную резолюцию о праве на свободу высказываний в интернете. Генассамблея ООН призвала страны «…пересмотреть свои процедуры, практику и законодательные акты, касающиеся перлюстрации переписки, а также применяемые ими меры перехвата и сбора личной информации, включая практику массовой слежки, в целях защиты права на неприкосновенность частной жизни». Препятствия для осуществления этого права, не должны быть произвольными и должны охватываться «механизмами надлежащей правовой защиты, в том числе с использованием судебного надзора или других правовых средств».
Совет по правам человека ООН подтвердил «право на интернет» и осудил нарушение прав на доступ к интернету и [необоснованные] отключения».

К сожалению, подобные решения ООН носят рекомендательный характер. Так что сажать за посты в интернете меньше не будут. Будем рады новым подзащитным, но… берегите себя, цензурируйте посты, фильтруйте френдов.
С текстом резолюции (англ.) можно ознакомиться здесь -https://www.article19.org/data/files/Internet_Statement_Adopted.pdf
Ниже – ̶с̶в̶и̶д̶е̶т̶е̶л̶ь̶с̶т̶в̶а̶ ̶п̶о̶с̶т̶а̶п̶о̶к̶а̶л̶и̶п̶с̶и̶с̶а̶ ̶ занимательная подборка решений отечественных судов на тему ООН и Фейсбук.



Справа № 404/655/15-к
Номер провадження 1-кп/404/83/16

У Х В А Л А
ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

28 січня 2016 року  Кіровський районний суд міста Кіровограда в складі:
головуючого:  судді Петрова Р.І.,
при секретарі: Віго О.В.,
за участю учасників судового провадження:
прокурора:  Рублі Г.С.,
захисників:  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
обвинувачених: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
потерпілих: ОСОБА_7, ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді кримінальне провадження № 12014120020007976 за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Кіровським районним судом м. Кіровограда розглядається кримінальне провадження № 12014120020007976 за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.         
В судовому засіданні захисники обвинувачених та самі обвинувачені заявили відвід прокурору Рублі Г.С., мотивуючи його тим, що останній перебуває у дружніх стосунках з потерпілою по справі ОСОБА_7 та має з нею спілкування в соціальній мережі «Фейсбук» в статусі «Друзі», надавши суду на підтвердження своїх доводів роздруківки з сайта вищевказаної соціальної мережі.
Прокурор заперечував проти задоволення заяви про відвід, стверджував про відсутність дружніх відносин з потерпілою ОСОБА_7, при цьому не заперечував факт спілкування з нею в соціальній мережі «Фейсбук», вказуючи, що ОСОБА_7 є судово-медичним експертом, а його спілкування з нею є суто робочим.
Суд вважає, що заявлений вказаному вище прокурору відвід підлягає задоволенню, за таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КПК України прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо існують обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Відповідно до правових позицій, викладених в численних рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Фей проти Австрії», під об'єктивною неупередженістю слід розуміти відсутність будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які можуть змусити сумніватися у неупередженості, в тому числі прокурора, під час розгляду кримінального провадження.
Існування упередженості прокурора Рублі Г.С., через спілкування з потерпілою ОСОБА_7 в соціальній мережі «Фейсбук», не є для суду абсолютно доведеним фактом, однак сам факт спілкування прокурора з потерпілою в соціальній мережі в статусі «Друзі» ставить під обґрунтовані сумніви наявність неупередженості прокурора у даному кримінальному провадженні та змушує сторону захисту сумніватися в обєктивності даного прокурора.
Оскільки в розпорядженні суду є дані, які не можуть в повній мірі гарантувати неупередженість прокурора, з метою досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України, зокрема забезпечення неупередженого розгляду кримінального провадження та захисту прав, свобод та інтересів учасників провадження, керуючись ст.ст. 77, 81, 83 КПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання захисників обвинувачених та самих обвинувачених задовольнити.
Відвести прокурора Рублю Г.С. від участі у кримінальному провадженні                    № 12014120020007976 за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Копію ухвали направити керівнику Кіровоградської місцевої прокуратури для призначення іншого прокурора у даному кримінальному провадженні.
Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда                                                                           Р. І. Петров


Справа № 466/5385/15-ц
У Х В А Л А
судового засідання
6 серпня 2015року   Шевченківський районний суд м. Львова у складі:
головуючої-судді             ОСОБА_1
при секретарі                   Папінко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до ЛЗШ І ст.. «Світанок», з участю третьої особи ОСОБА_4 про виплату затриманої заробітної плати відповідно до ст.116, 223 КЗпП України та рішення КСУ від 15.10.2013року №8-рп/2013, Конвенції ООН про права дитини, Конвенції про права інвалідів Генеральної Асамблеї ООН від 13.12.2006року, -
                                                         встановив:
В судове засідання сторони по справі та інші учасники процесу не зявилися.
У відповідності до ст. 197 ЦПК України у звязку з неявкою всіх учасників процесу фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи неявку сторін, керуючись ст. 130 ЦПК України, суд, -
                                                           ухвалив:
Судове засідання по справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до ЛЗШ І ст.. «Світанок», з участю третьої особи ОСОБА_4 про виплату затриманої заробітної плати відповідно до ст.116, 223 КЗпП України та рішення КСУ від 15.10.2013року №8-рп/2013, Конвенції ООН про права дитини, Конвенції про права інвалідів Генеральної Асамблеї ООН від 13.12.2006року відкласти до 25 вересня 2015року на 09.40год. викликати в засідання сторони.
                                                                                              
Суддя:                ОСОБА_1

пр. №  2-о/759/377/16
ун. № 759/8269/16-ц
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
14 червня 2016 року суддя Святошинського районного суду міста Києва, Величко Т.О.
розглянувши заяву ОСОБА_2, в інтересах малолітньої ОСОБА_3, заінтересована особа: ОСОБА_4 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, -    
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 в інтересах малолітньої ОСОБА_3 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, а саме, що Декларація прав дитини, прийнята Генеральною асамблеєю ООН, 20.11.1959 року не є міжнародним договором. Верховною Радою України не надана згода на обов"язковість Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною асамблеєю ООН, 20.11.1959 року. Декларація прав дитини прийнятої Генеральною асамблеєю ООН, 20.11.1959 року, не міститься у переліку правових актів, що визначаються ст. 9 Конституції України, ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України,ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст. 7 Сімейного кодексу України,ст. 7 Закону України "Про місцеві державні адміністрації".
Відповідно дд п.1,п.3 ч.1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільниіх, житорвих, земельних, сімейних, трудових відносин., інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких спав проводиться за правилами іншого виду судочинства. Відповідно до ч.2 ст. 15 ЦПК України законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.
Статтею 234 ЦПК України законодавцем визначено виключний перелік справ, які підлягають розгялду в порядку окремого провадження, іншого вказною статею не встановлено.
Відповідно до ст.256 ЦПК України законодавцем визначено виключний перелік справ, які підлягають розгляду в порядку окремого провадження, про встановлення факту, іншого вказною статею не встановлено. В тому числі, від яких залежить виникнення, зміна або припиненя особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Суд ознайомившись з заявою дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті провадження у справі, в зв'язку з тим, що дана заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст. 122,293 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_2 в інтересах малолітньої ОСОБА_3, заінтересована особа: ОСОБА_4 про встановлення фактів, що мають юридичне значення., а саме:що Декларація прав дитини, прийнята Генеральною асамблеєю ООН, 20.11.1959 року не є міжнародним договором. Верховною Радою України не надана згода на обов"язковість Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною асамблеєю ООН, 20.11.1959 року. Декларація прав дитини прийнятої Генеральною асамблеєю ООН, 20.11.1959 року, не міститься у переліку правових актів, що визначаються ст. 9 Конституції України, ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України, ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст. 7 Сімейного кодексу України,ст. 7 Закону України "Про місцеві державні адміністрації".
Ухвала суду може бути осаржена до Апеляційного суду м. Києва протягм п"яти днів з часу отримання копії ухвали суду.
Суддя                                                                       Т.О.Величко
 

печерський районний суд міста києва
Справа № 757/39964/15-ц
У Х В А Л А
про повернення заяви

"03" листопада 2015 р.

Суддя Печерського районного суду м. Києва Васильєва Н.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 до відповідача Загальнодоступної групи в соціальній мережі Фейсбук «Штаб оборони Києва» про встановлення факту, що має юридичне значення,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду міс та Києва та просив встановити факт розповсюдження недостовірної інформації у виді статті, що має першу строку: «У столиці зароджується новий міні-«Еліта-Центр», 25 вересня 2015 року, на іінтернет-ресурсі Фейсбук за електронною адресою. Як вказує ОСОБА_1 у своїй заяві, застосовуючи обман у вказаному матеріалі, розміщеному на сайті Фейсбук, автор повідомив значну кількість громадян про те, що він є непорядною людиною і правопорушником, а також те, що він є ненадійним діловим партнером. Як вказує ОСОБА_1, інформація в статті під заголовком «У столиці зароджується новий міні «Еліта-Центр» за своїм змістом є неправдивою інформацією і необґрунтованою жодними реальними фактами. Однак, невизначене коло осіб, які вже прочитали вказаний      неправдивий матеріал сформували думку про нього, як шахрая, а також про те. що у разі придбання належних йому приміщень, вони залишаться без приміщень і грошей.
ОСОБА_1 вказана заява подана у порядку окремого провадження, про що він зазначає у її змісті. ОСОБА_1 не вказує, з якою метою необхідно встановлення вказаного юридичного факту. У відповідності до ст. 256 ЦУПК України суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва. Якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов,язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім,єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім.,я, по-батькові, місце і час народження якої, що зазначені у документі не збігаються з ім.,ям, по-батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких належить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. У відповідності до ч.4 ст.256 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту. що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду. В тексті заяви ОСОБА_1 не зазначає, як від встановлення даного юридичного факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав його, як фізичної особи. Але з заяви вбачається, що внаслідок встановлення вказаного юридичного факту, існує спір про право, а саме:? Захист честі, гідності та ділової репутації, спір яких передбачає позовне провадження.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.119, 121 ЦПК України, суддя
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_1 до відповідача Загальнодоступної групи в соціальній мережі Фейсбук «Штаб оборони Києва» про встановлення факту, що має юридичне значення, вважати неподаною та повернути заявникові.
На ухвалу може бути подана апеляція протягом п,яти днів в Апеляційний суд міста Києва через Печерський районний суд міста Києва.

Суддя

Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/3535/14-к
В И Р О К
І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

29.01.2015 року                                                                  м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі :
                    головуючий-суддя Г. І. Рішко
                    секретар судового засідання Стрижак О.М., 
за участю прокурора Борис В.І., обвинуваченого: ОСОБА_1, потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, законних представників потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5, перекладача: ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів кримінальні провадження №12014070080000584 та №12014070080000976 відносно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Київ, зареєстрованого в АДРЕСА_1, тимчасово проживаючого в АДРЕСА_2, громадянина України, українця, з незакінченою вищою освітою, тимчасово непрацюючого, не одруженого, не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.156, ч.2 ст.301 КК України,
В С Т А Н О В И В:
05 травня 2014 року близько 15 години, ОСОБА_1, перебуваючи біля будинку №12, що по вул.Миру в с.Ч.Потік Виноградівського району, діючи умисно, достовірно знаючи про неповнолітній вік ОСОБА_2, 2000 року народження та ОСОБА_3, 2001 року народження, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, яке полягало у отриманні статевого задоволення від демонстрації оголеного статевого органу у стані ерекції іншим особам та збудження статевого інстинкту ОСОБА_2 та ОСОБА_3, знаходячись від них на відстані трьох метрів, стягнув із себе штани та нижню білизну нижче колін, і почав демонструвати останнім свій збуджений статевий орган, чим вчинив відносно них розпусні дії, та спричинив шкоду їхньому моральному ставленню та розвитку неповнолітніх.
10 листопада 2014 року близько 15 години, ОСОБА_1, перебуваючи біля будинку №12, що по вул.Миру в с.Ч.Потік Виноградівського району, діючи умисно, достовірно знаючи про неповнолітній вік ОСОБА_5, 2002 року народження та ОСОБА_10, 2002 року народження, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, яке полягало у отриманні статевого задоволення від демонстрації оголеного статевого органу у стані ерекції іншим особам та збудження статевого інстинкту ОСОБА_5 та ОСОБА_10, знаходячись від них на відстані трьох метрів, стягнув із себе штани та нижню білизну нижче колін, і почав демонструвати останнім свій збуджений статевий орган, чим вчинив відносно них розпусні дії, та спричинив шкоду їхньому моральному ставленню та розвитку малолітніх.
Досудовим розслідуванням дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.2 ст.156 КК України, як вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи.
Крім цього, ОСОБА_1 зареєструвався в 2010 році, в соціальній мережі «Фейсбук», Інтернет ресурс - «ІНФОРМАЦІЯ_2», під «нік неймом» «ІНФОРМАЦІЯ_3», де йому було присвоєно ID-«ІНФОРМАЦІЯ_2». Під час реєстрації ОСОБА_1 погодився з умовами соціальної мережі, про що зробив відповідну відмітку та особисто створивши логін та пароль доступу до своєї сторінки, чим унеможливив подальше несанкціоноване втручання в роботу сторінки та набув прав адміністратора вказаної власної сторінки.
16 червня 2014 року, знаходячись в будинку №12 по вул.Миру в с.Ч.Потік, Виноградівського району із ноутбука марки «HP Compaq nх-8220», який належить його батькові ОСОБА_11, знаходячись в соціальній мережі інтернет «Фейсбук» із власної сторінки ІНФОРМАЦІЯ_2 переслав на сторінку ІНФОРМАЦІЯ_4, що належить ОСОБА_12, 2001 року народження, свою власну фотографію в оголеному вигляді, із оголеним та збудженим статевим органом, яку виготовив в 2009 році на власному фотоапараті марки "Sony Cyber-shot DSC-W150", яка згідно висновку мистецтвознавчої експертизи №190 від 27.08.2014 року містить інформацію порнографічного характеру.
Цього ж дня неповнолітня ОСОБА_12 переглянула під час відкриття повідомлення на своїй сторінці ІНФОРМАЦІЯ_5, надісланий знімок ОСОБА_1 з оголеним статевим органом, про що відразу розповіла своїй матері ОСОБА_13.
Досудовим розслідуванням дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.2 ст.301 КК України, як розповсюдження серед неповнолітніх зображень порнографічного характеру.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 повністю підтвердив обставини пред'явленого йому обвинувачення та визнав вину у вчиненні злочинів, що йому інкриміновано за ч.2 ст.156 та ч.2 ст.301 КК України. Щиро розкаявся у вчиненні інкримінованих йому злочинів.
Законний представник потерпілої ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що претензій до обвинуваченого ОСОБА_1 немає.
Законний представник потерпілої ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що претензій до обвинуваченого ОСОБА_1 немає.
Законний представник потерпілої ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що претензій до обвинуваченого ОСОБА_1 немає.
Законний представник потерпілої ОСОБА_14 в судовому засіданні показав, що претензій до обвинуваченого ОСОБА_1 немає.
У відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, так як учасники судового провадження проти цього не заперечили, пояснили, що правильно розуміють зміст цих обставин, їх позиція є добровільною. При цьому судом їм було роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Крім цього, судом були оголошені в судовому засіданні наступні докази:
- вимога про судимість, згідно якої ОСОБА_1 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності (т.1 а.п.79, т.2 а.п.41);
- характеристики виконавчого комітету Вербовецької сільської ради Виноградівського району Закарпатської області №02-10/97 від 05.08.2014 року та №02-10/162 від 17.11.2014 року на гр.ОСОБА_1, згідно яких останній зарекомендував себе з негативної сторони (т.1 а.п.77, т.2 а.п.39);
- довідки Виноградівської райполіклініки №673 від 06.08.2014 року та №1078 від 29.11.2014, згідно якої ОСОБА_1, 1985 р.н., на "Д" обліку у лікаря-нарколога, лікаря-психіатра, лікаря-фтизіатра не перебуває ( т.1 а.п.80, т.2 а.п. 42).
Суд вирішив, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, мало місце. Це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 Кримінального кодексу України - вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи. Обвинувачений ОСОБА_1 винен у вчиненні цього кримінального правопорушення та підлягає покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення.
Обвинувачений не вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності. Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Цивільний позов не заявлявся.
Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченого ОСОБА_1 за вчинення даного кримінального правопорушення, суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст.65 КК України бере до уваги: ступінь тяжкості вчиненого злочину, що згідно із ст.12 КК України є тяжким злочином, враховує наслідки та обставини вчиненого злочину (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності), особу винного - його вік, сімейний та матеріальний стан, стан здоров'я, негативну характеристику за місцем проживання, за наявності обставини, яка пом'якшує покарання, за відсутності обставин, що обтяжують покарання, тому приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого з обранням покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті за якою кваліфіковано його дії.
Суд вирішив, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, мало місце. Це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.301 Кримінального кодексу України - розповсюдження серед неповнолітніх зображень порнографічного характеру. Обвинувачений ОСОБА_1 винен у вчиненні цього кримінального правопорушення та підлягає покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення.
Обвинувачений не вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності. Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого суд визнає - вчинення злочину щодо малолітнього.
Цивільний позов не заявлявся.
Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченого за вчинення даного кримінального правопорушення, суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст.65 КК України бере до уваги: ступінь тяжкості вчиненого злочину, що згідно із ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, враховує наслідки та обставини вчиненого злочину (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності), особу винного - його вік, сімейний та матеріальний стан, стан здоров'я, негативну характеристику за місцем проживання, за наявності обставини, яка пом'якшує та обтяжує покарання, тому приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого з обранням покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті за якою кваліфіковано його дії з конфіскацією засобів виготовлення і демонстрування порнографічної кіно- та відеопродукції.
На підставі ст.70 КК України слід визначити покарання ОСОБА_1 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим. Враховуючи тяжкість злочинів, особу винного, а також те, що він щиро розкаявся у вчинених злочинах, суд дійшов до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання і його слід звільнити від відбування покарання з випробування на підставі ст. 75 КК України.
Майно, на яке накладено арешт відсутнє.
Питання про речові докази та документи слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати підлягають стягненню з ОСОБА_1
Цивільний позов не заявлявся.
Під час судового розгляду сторони обвинувачення або захисту клопотань про зміну, скасування або обрання запобіжного заходу щодо обвинувачених не заявили.
З огляду на вищевказане, керуючись ст.ст. 91, 94, 370, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд -   
З А С У Д И В :
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, що передбачено ч.2 ст.156 Кримінального кодексу України, та призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, що передбачено ч.2 ст.301 Кримінального кодексу України, та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з конфіскацією засобів виготовлення і демонстрування порнографічної кіно- та відеопродукції.
В силу ч.1 ст.70 Кримінального кодексу України, за сукупністю злочинів, визначити покарання ОСОБА_1 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі з конфіскацією засобів виготовлення і демонстрування порнографічної кіно- та відеопродукції.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину й виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст.76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_1, на користь держави витрати за проведення мистецтвознавчої експертизи №190 від 27.08.2014 року в розмірі 393,12 (триста дев"яносто три грн. 12 коп.) гривень.
Речові докази:
- ноутбук марки «HP Compaq nх-8220», який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_1 - повернути ОСОБА_11, як законному власнику (Т.1 а.п.35);
- фотоапарат марки "Sony Cyber-shot DSC-W150", який переданий на відповідальне зберігання в кімнату зберігання речових доказів Виноградівського РВ УМВС України - конфіскувати (Т.1 а.п.42).
Документи залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, через Виноградівський районний суд Закарпатської області.
Роз'яснити право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

ГоловуючийГ. І. Рішко

Справа № 303/2079/16-к
Провадження № 1-кп/303/229/16

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2016 року                                   м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в особі судді                                                      Котубей І.І.,
при секретарі судового засідання                                      Батьо Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мукачево   кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань  14.01.2016 року за № 12016070120000051,  про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого оператором АЗС «ОККО», неодруженого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора                                         Демко В.В.,
обвинуваченого                                            ОСОБА_1,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 на початку грудня 2015 року, маючи злочинний умисел, спрямований на власне незаконне збагачення шляхом шахрайства, переслідуючи користь, із використанням комп'ютерної техніки під'єднаної до мережі інтернет, використовуючи власний номер мобільного телефону № 380664383215 та фотоматеріали, завантажені з всесвітньої мережі «інтернет», а саме «Артём Ильченко», на початку грудня 2015 року створив сторінку в соціальній мережі «Фейсбук», під нік-неймом «Артём Ильченко», логін +380664383215, пароль «Костюк1509» із завідомо неправдивими відомостями про її власника (фейкову) та яка стала загальнодоступною для всіх користувачів соціальної мережі, чим здійснив ряд дій, спрямованих на підготовку до вчинення шахрайства з використанням електронно-обчислювальної техніки.
Із метою заволодіння чужими грошовими коштами, ОСОБА_1 на даній сторінці розмістив оголошення, в якому вказав завідомо неправдиві відомості про реалізацію громадянином «Артём Ильченко» предметів одягу, у тому числі зимових курток. Адміністрування вказаної сторінки здійснювалось виключно ОСОБА_1, під час авторизації використовувався логін +380664383215, пароль «Костюк1509».
12 грудня 2015 року від користувача соціально мережі «Катерина Попович», надійшло приватне повідомлення про намір придбання зимової куртки. У ході приписки між ОСОБА_1, який діяв від імені користувача під нік-неймом «Артём Ильченко» та «Катериною Попович» було обумовлено умови купівлі-продажу зимової куртки, хоча ОСОБА_1 не мав в наявності відповідно товару, вказаного ним в оголошенні, але умисно, застосовуючи обман, з метою заволодіння грошовими коштами громадянки ОСОБА_2, реалізуючи свій злочин ний умисел, надав їй номер своєї банківської картки АТ «Укрсиббанк» № 5169304803313347 і безпосередньо телефонував їй із номерів телефону НОМЕР_1 та НОМЕР_2 і переконав її, щоб вона перерахувала за зимову куртку 480 гривень, тобто оплатила за неіснуючий товар, а він вишле їй зимову куртку курєрською службою «Нова пошта».
ОСОБА_2 під дією обману, будучи переконаною у виконанні зобовязань висловлених ОСОБА_1, який їй представився ОСОБА_3, 12.12.2015 року використовуючи банківський сервіс «Приват24», із свого карткового рахунку перерахувала на банківську картку ОСОБА_1 у АТ «Укрсиббанк» № 5169304803313347 грошові кошти в сумі 480 гривень, які через декілька днів ОСОБА_4 у м.Мукачево зняв із свого карткового рахунку, використовуючи банкомат, та витратив їх на власні потреби, а взяті на себе зобов'язання по доставці зимової куртки не виконав і не мав наміру їх виконувати, чим заподіяв матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_2 на суму 480 гривень. 
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав повністю та пояснив, що на початку грудня 2015 року він створив сторінку в інтернеті в соціальній мережі «Фейсбук» під іменем «Артем Ільченко». Всі дії щодо проведення переписки на створення сторінки він проводив в приміщенні міської бібліотеки, що розташована в м.Мукачево. Копіював товар від різних продавців, виставляв на своїй сторінці із зазначенням ціни та умови його придбання, для отримання коштів використовував ще раніше відкритий рахунок в «УкрСиббанк», даний рахунок є його зарплатною карткою. З потерпілою він звязувався по мобільному телефону, в ході розмови вони узгодили умови оплати та доставки. Коли ОСОБА_2 йому повідомила, що гроші вже перераховані, він зняв їх в банкоматі та використав на власні потреби. Вказаної куртки в нього в наявності не було і відправляти її не бажав. Кошти потерпілій всі відшкодував шляхом направлення через термінал на рахунок, який йому потерпіла повідомила. Даний випадок був одноразовий і більше такого не повториться. Про вчинене дуже жаліє.   
Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, однак подала до суду заяву, в якій просила розглядати кримінальне провадження без її участі. Свої покази підтримує повністю, матеріальна шкода їй відшкодована в повній мірі.
Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини, його показів вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України підтверджується наступними доказами:
- письмовою заявою потерпілої ОСОБА_2 від 12.01.2016 року, згідно якої вона повідомляє про вчинене відносно неї кримінальне правопорушення та про обставини його вчинення;
- копією платіжного доручення від 12.12.2015 року, яким підтверджується факт перерахування потерпілою ОСОБА_2 480 гривень на рахунок обвинуваченого ОСОБА_1;
- протоколом обшуку від 18.03.2016 року, згідно якого по місцю реєстрації та проживання ОСОБА_1, а саме смт. Чинадієво, вул. Духновича, 27, Мукачівського району, та прилеглих до будинку приміщеннях та дворогосподарств, було виявлено мобільний телефон марки «ALCATEL one touch», чорного кольору з сім-карткою мобільного оператора «МТС» № НОМЕР_1 та мобільний телефон марки «NOKIA», чорного кольору без сім-картки, модуль 2700.
Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого у шахрайстві, тобто заволодінні чужим майном шляхом обману, вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, доведена повністю. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано вірно за ч.3 ст. 190 КК України.
При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу, зокрема про те, що він раніше не судимий, у вчиненому щиро розкаявся, відшкодував завдану шкоду.
Обставиною, що помякшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд визнає щире каяття, повне відшкодування шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, судом не встановлено.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства.                                                Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_1 було обрано у виді особистого зобовязання і даний запобіжний захід слід залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
Речові докази мобільний телефон марки «ALCATEL one touch», чорного кольору ІМЕІ телефону 865973029483593 та 865973029483601, бувший в користуванні, СІМ-картка мобільного оператора МТС № НОМЕР_1 та мобільний телефон марки «NOKIA 2700», чорного кольору у несправному стані з витертим ІМЕІ, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Мукачівського РВП слід повернути обвинуваченому. 
Судові витрати по справі відсутні. Цивільний позов по справі не заявлявся.
Керуючись ст. 94, 370, 371, 373-376 КПК України, суд,
З А С У Д И В :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК УкраїниОСОБА_1 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки та з покладенням відповідно до п.2, 3 ч.1 ст.76 КК України обов'язків не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 - особисте зобовязання залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
Речові докази мобільний телефон марки «ALCATEL one touch», чорного кольору ІМЕІ телефону 865973029483593 та 865973029483601, бувший в користуванні, СІМ-картка мобільного оператора МТС № НОМЕР_1 та мобільний телефон марки «NOKIA 2700», чорного кольору у несправному стані з витертим ІМЕІ, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Мукачівського РВП повернути обвинуваченому. 
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Закарпатської області через цей суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Мукачівського  міськрайонного суду                           І.І.Котубей

Справа № 308/3876/16-к
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2016                                                місто Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного Закарпатської області Світлик О.М., при секретарі судового засідання Гайданка Г.В., з участю прокурора Іванина О.Ю., слідчого Карпичев П.В., розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС2 відділення слідчого відділу Управління підполковника юстиції Карпичев П.В., погоджене прокурором відділу прокуратури Закарпатської області юриста 2 класу Іванина О.Ю., про надання дозволу на проведення обшуку житла - будинку та прибудинкових споруд, що розміщені на земельній ділянці для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що за адресою: АДРЕСА_1, за місцем реєстрації та фактичного проживання громадянина України ОСОБА_4, -
В С Т А Н О В И В :
Згідно з витягом з кримінального провадження № 42015070030000050, сформованим станом на 13.04.2016 року, органом досудового розслідування - слідчим відділом УСБУ в Закарпатській області розпочато досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.11.2015 року за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258 КК України.
Зокрема, зі змісту клопотання вбачається, що в рамках даного кримінального провадження досліджуються обставини вчинення в ніч з 12 на 13 листопада 2015 р. трьох вибухів у м. Ужгороді, а саме за місцем проживання громадян ОСОБА_5 (АДРЕСА_2), ОСОБА_6 (АДРЕСА_3) та ОСОБА_7 (АДРЕСА_4).
З матеріалів провадження вбачається, що 13.11.2015 р., близько 02 год. 55 хв., 03 год. 10 хв. та 03 год. 15 хв., невстановлені на даний час досудовим розслідування особи за допомогою вибухових пристроїв (гранати типу РГД та Ф-1) вчинили вибухи, відповідно:
-     у дворі загального користування по АДРЕСА_6, пошкодивши автомобіль марки «ВАЗ 2106», бежевого кольору, р/н НОМЕР_1, який належить громадянину України ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканцю АДРЕСА_5
-  у дворі по місцю проживання громадянина України ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, за адресою: м. Ужгород, АДРЕСА_3, пошкодивши автомобіль останнього марки «БМВ 530», р/н НОМЕР_2 (Словацька Республіка), а також вікна та двері будинку;
-     у дворі по місцю проживання громадянина України ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, за адресою: АДРЕСА_7 пошкодивши огорожу та подвір'я.
В подальшому, у той же день 13.11.2015 р. в соціальній мережі «Фейсбук» у відкритій групі «Ужгород» було розміщено повідомлення від імені користувача «Патріоти Закарпаття» у вигляді заяви «Патріотично-національного руху Закарпатської області», в якій останні взяли на себе відповідальність за вчинення вищевказаних вибухів, із застосуванням гранат РГД та Ф-1, з метою порушення громадського порядку, залякування населення та привернення уваги громадськості до певних політичних поглядів і процесів.
В ході досудового розслідування з оперативного підрозділу Управління СБ України в Закарпатській області, отримано ряд повідомлень про те, що до вчинення даного злочину причетний:
- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець м. Тячів, зареєстрований та фактично проживаючий в АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_3 виданий 10.09.1995 року Тячівським РВ УМВСУ в З/о.
Як слідує із повідомлення оперативного підрозділу в розпорядженні ОСОБА_4 наявні боєприпаси - гранати наступальної дії РГД та оборонної дії Ф-1 із запалами до них з маркуваннями 81 76 УЗРГМ 583, які є ідентичними тим, що використані в ніч з 12 на 13 листопада 2015 року для вчинення вищевказаних вибухів, які він зберігає в даний час у спеціально обладнаному тайнику за місцем свого фактичного проживання.
Наведені обставини свідчать про те, що останній міг здійснити забезпечення виконавців вчинення даного терористичного акту боєприпасами (ручними гранатами типу РГД-5 та Ф-1), які були вкинутими у вищевказані адреси.
Дані обставини, а також інші матеріали досудового розслідування в їх сукупності свідчать про можливу причетність гр. ОСОБА_4 до злочину, який досліджується в рамках даного кримінального провадження.
Таким чином, за місцем фактичного проживання громадянина України ОСОБА_4, а також в прибудинкових спорудах, що за адресою: АДРЕСА_1, можуть знаходитись зброя та бойові припаси, комплектуючі до них (запали), вибухові речовини та пристрої, комп'ютерна та інша електронна техніка, де може зберігатися інформація щодо готування даних вибухів, інформація (листування) із організаторами, замовниками та іншими співучасниками даних злочинів, а також інформація щодо діяльності так званого «Патріотично-національного руху Закарпатської області», яка стосується обставин вчинення трьох вибухів у м. Ужгороді в період 13.11.2015, реєстрації у системі «Фейсбук» та використання профілю «Патріоти Закарпаття», документальні матеріали (блокноти, нотатки, зошити тощо), чорнові записи, магнітні та інші носії інформації, на яких зафіксовані обставини злочинної діяльності, засоби зв'язку (телефони, модеми, RUIM-картки, sim-картки операторів мобільного зв'язку тощо), що використовувались або можуть бути використані у подальшому при вчиненні кримінальних правопорушень, а також грошові кошти, яки виплачені організаторами за придбання боєприпасів із запалами для здійснення вищевказаних вибухів та відповідно які здобуті злочинним шляхом.
У відповідності до інформаційної довідки відділу адресно-довідкової роботи ГУДМСУ в З/о ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно із інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності - земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що за адресою: АДРЕСА_1, згідно з договором дарування № 7405 від 18.11.2015 року значиться зареєстрованим за гр. ОСОБА_8, яка перебуває у родинних стосунках з ОСОБА_4.
Враховуючи, що вказані у клопотанні предмети, майно та документи, які планується відшукати та вилучити в помешканні за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_4, що за адресою: АДРЕСА_1 та в прибудинкових господарських спорудах, мають значення для кримінального провадження, оскільки можуть підтверджувати фактичні обставини вчинення злочину, тобто бути доказами, а також на які може бути накладено арешт з метою забезпечення можливої конфіскації майна, та можуть знаходитись у вказаному житлі, слідчий просить суд дати дозвіл на обшук житла - будинку та прибудинкових споруд, що розміщені на земельній ділянці для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що за адресою: АДРЕСА_1, за місцем реєстрації та фактичного проживання громадянина України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, з метою відшукання та вилучення зброї та бойових припасів, вибухових речовин і пристроїв, комп'ютерної та іншої електронної техніки, де може зберігатися інформація щодо готування даних вибухів, інформація (листування) із організаторами, замовниками та іншими співучасниками даних злочинів, а також інформація щодо діяльності так званого «Патріотично-національного руху Закарпатської області», яка стосується обставин вчинення трьох вибухів у м. Ужгороді в період 13.11.2015, реєстрації у системі «Фейсбук» та використання профілю «Патріоти Закарпаття», документальних матеріалів (блокноти, нотатки, зошити тощо), чорнових записів, магнітних та інших носіїв інформації, на яких зафіксовані обставини злочинної діяльності, засобів зв'язку (телефони, модеми, RUIM-картки, sim-картки операторів мобільного зв'язку тощо), що використовувались або можуть бути використані у подальшому при вчиненні кримінальних правопорушень, а також грошових коштів, які виплачені організаторами за купівлю-продаж боєприпасів для здійснення вищевказаних вибухів та відповідно які здобуті злочинним шляхом.
За положеннями ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України речові докази та документи є одним із процесуальних джерел доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Заслухавши пояснення слідчого з приводу внесеного клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження, беручи до уваги те, що слідчим в судовому засіданні доведено наявність достатніх підстав для проведення обшуку в житлі - будинку та прибудинкових споруд, що розміщені на земельній ділянці для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що за адресою: АДРЕСА_1, де згідно даних відділу адресно-довідкової роботи ГУДМСУ в З/о значиться зареєстрованим громадянин України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, з метою виявлення та вилучення речових доказів, що стосуються даного кримінального провадження, а саме: зброї та бойових припасів, вибухових речовин і пристроїв, комп'ютерної та іншої електронної техніки, де може зберігатися інформація щодо готування даних вибухів, інформація (листування) із організаторами, замовниками та іншими співучасниками даних злочинів, а також інформація щодо діяльності так званого «Патріотично-національного руху Закарпатської області», яка стосується обставин вчинення трьох вибухів у м. Ужгороді в період 13.11.2015, реєстрації у системі «Фейсбук» та використання профілю «Патріоти Закарпаття», документальних матеріалів (блокноти, нотатки, зошити тощо), чорнових записів, магнітних та інших носіїв інформації, на яких зафіксовані обставини злочинної діяльності, засобів зв'язку (телефони, модеми, RUIM-картки, sim-картки операторів мобільного зв'язку тощо), що використовувались при вчиненні кримінальних правопорушень, а також грошових коштів, які виплачені організаторами за купівлю-продаж боєприпасів для здійснення вищевказаних вибухів та відповідно які здобуті злочинним шляхом, суд приходить до висновку про обґрунтованість внесеного клопотання.               
Керуючись ст. ст. 234, 235, 309 КПК України, -               
У Х В А Л И В :
Клопотання - задовольнити.
Надати стороні кримінального провадження дозвіл на проведення обшуку житла - будинку та прибудинкових споруд, що розміщені на земельній ділянці для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що за адресою: АДРЕСА_1, за місцем реєстрації та фактичного проживання громадянина України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, з метою відшукання та вилучення зброї та бойових припасів, вибухових речовин і пристроїв, комп'ютерної та іншої електронної техніки, де може зберігатися інформація щодо готування даних вибухів, інформація (листування) із організаторами, замовниками та іншими співучасниками даних злочинів, а також інформація щодо діяльності так званого «Патріотично-національного руху Закарпатської області», яка стосується обставин вчинення трьох вибухів у м. Ужгороді в період 13.11.2015, реєстрації у системі «Фейсбук» та використання профілю «Патріоти Закарпаття», документальних матеріалів (блокноти, нотатки, зошити тощо), чорнових записів, магнітних та інших носіїв інформації, на яких зафіксовані обставини злочинної діяльності, засобів зв'язку (телефони, модеми, RUIM-картки, sim-картки операторів мобільного зв'язку тощо), що використовувались при вчиненні кримінальних правопорушень, а також грошових коштів, які виплачені організаторами за купівлю-продаж боєприпасів для здійснення вищевказаних вибухів та відповідно які здобуті злочинним шляхом.
Вказана ухвала надає дозвіл на проникнення до житла лише один раз.
Ухвала є чинною протягом одного місяця з дня її постановлення і оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя                                                  О.М. Світлик

ухвала
іменем україни

16 червня 2016 року                                                                                 м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Іваненко Ю.Г., Євтушенко О.І., Мартинюка В.І.
розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до ОСОБА_4 про визнання недостовірною та спростування інформації, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на рішення апеляційного суду м. Києва від 11 квітня 2016 року,
в с т а н о в и л а:
У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (далі - ПАТ «Укрнафта») звернулося до суду з позовом про визнання недостовірною та такою, що завдає шкоди діловій репутації ПАТ «Укрнафта» інформацію, поширену ОСОБА_4 28 травня 2015 року на власній сторінці у соціальній Інтернет-мережі Fасеbоок «Фейсбук» за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, про те що близько сотні невідомих осіб, які прибули з міста Кременчук перебували станом на 28 травня 2015 року в будівлі ПАТ «Укрнафта» чи на території ПАТ «Укрнафта».
Свої вимоги обґрунтовував тим, що зазначена вище інформація не відповідає дійсності. Однак з урахуванням авторитета відповідача в суспільстві, набутого ним за часів журналістської та громадської діяльності, зважаючи на його статус народного депутата та беручи до уваги посадове положення ОСОБА_4 як заступника голови найбільшої, провладної фракції парламенту - «Блок Петра Порошенка», розповсюдження неправдивої інформації про вчинення позивачем протиправних дій, а саме: нібито незаконне без наявності належних на те правових підстав залучення територіального спецпідрозділу міліції для охорони офісу позивача, більше того під час проведення антитерористичної операції на сході України, є нічим іншим, як діями відповідача направленими на свідоме завдання шкоди діловій репутації позивача з метою формування у акціонерів і громадськості негативного іміджу ПАТ «Укрнафта».
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 02 листопада 2015 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до ОСОБА_4 про визнання недостовірною та спростування інформації задоволено.
Визнано  недостовірною  та  такою,  що  завдає  шкоди  діловій  репутації Публічного акціонерного товариства  «Укрнафта»  інформацію,  яка  поширена ОСОБА_4  28 травня 2015 року  на  власній  сторінці  у соціальній Інтернет-мережі Facebook («Фейсбук»)  (http:www.facebook.com.ОСОБА_4) за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2в листі народного депутата України ОСОБА_4 № 04-17/15-289 від 28.05.2015 року Голові Служби безпеки України наступного змісту: «… 26 червня 2015 року з міста Кременчук до Києва виїхало близько 100 (ста) бійців батальйону «Дніпро-1» з числа охоронців ПАТ «Укртатнафта». На даний момент всі ці люди перебувають в будівлі компанії «Укрнафта» за адресою Несторівський провулок 3/5».
Зобов'язано ОСОБА_4 спростувати недостовірну інформацію яка поширена ОСОБА_4 28 травня 2015 року на власній сторінці у соціальній Інтернет-мережі Facebook («Фейсбук») (http:www.facebook.com.ОСОБА_4) за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 в листі народного депутата України ОСОБА_4 № 04-17/15-289 від 28.05.2015 року Голові Служби безпеки України наступного змісту: «… 26 червня 2015 року з міста Кременчук до Києва виїхало близько 100 (ста) бійців батальйону «Дніпро-1» з числа охоронців ПАТ «Укртатнафта». На даний момент всі ці люди перебувають в будівлі компанії «Укрнафта» за адресою Несторівський провулок 3/5» шляхом повідомлення на власній сторінці у соціальній Інтернет-мережі Facebook («Фейсбук») (http:www.facebook.com.ОСОБА_4) про ухвалене рішення та опублікувати на власній сторінці у соціальній Інтернет-мережі Facebook («Фейсбук») (http:www.facebook.com.ОСОБА_4) текст резолютивної частини рішення.
Зобов'язано ОСОБА_4 припинити поширювати та видалити недостовірну інформацію, поширену 28 травня 2015 року на власній сторінці у соціальній Інтернет-мережі Facebook («Фейсбук») (http:www.facebook.com.ОСОБА_4) за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 в листі народного депутата України ОСОБА_4 № 04-17/15-289 від 28.05.2015 року Голові Служби безпеки України наступного змісту: «… 26 червня 2015 року з міста Кременчук до Києва виїхало близько 100 (ста) бійців батальйону «Дніпро-1» з числа охоронців ПАТ «Укртатнафта». На даний момент всі ці люди перебувають в будівлі компанії «Укрнафта» за адресою Несторівський провулок 3/5».
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» судовий збір в розмірі 243 грн 60 коп.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 11 квітня 2016 року заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02 листопада 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким Публічному акціонерному товариству «Укрнафта» відмовлено у задоволенні позовних вимог.
У касаційній скарзі ПАТ «Укрнафта» просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі судове рішення першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача у справі, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що інформація, яку ПАТ «Укрнафта» просило визнати недостовірною не є стверджувальною, вона є лише повідомленням направленим до правоохоронних органів ОСОБА_4 в межах своїх повноважень, як народного депутата України, про певну подію, яка потребує перевірки, а не з метою її розповсюдження (поширення).
Крім того, апеляційний суд вірно зазначив, що вказана інформація не містить оцінки підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності товариства, а тому немає підстав стверджувати, що вона зашкодила діловій репутації товариства.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, про те, що недостовірною інформацією є не саме звернення до Служби безпеки України, а оприлюднення копії вищевказаного листа (депутатського звернення) на власній сторінці у соціальній Інтернет-мережі Facebook («Фейсбук»), що було поширено невизначеному колу осіб, є безпідставним та таким, що не спростовує висновків апеляційного суду.
Твердження позивача про те, що розповсюдження неправдивої інформації є нічим іншим, як діями відповідача, направленими на свідоме завдання шкоди діловій репутації позивача з метою формування у акціонерів і громадськості негативного іміджу ПАТ «Укрнафта», а тому прямо стосується господарської діяльності позивача, є необґрунтованими.
З огляду на вищевикладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» відхилити.
Рішення апеляційного суду м. Києва від 11 квітня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:    Ю.Г. Іваненко О.І. Євтушенко В.І. Мартинюк

Справа №  308/8797/14-к
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2014 року           Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
в складі: головуючого - судді                     Семерак І.О.
при секретарі                                                Віраг Е.М.
з участю прокурора                                      Василенко О.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22014070000000048 від 17.06.2014 року по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця Закарпатської області, Перечинського району, с.Дубриничі, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, з середньо-спеціальною освітою, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, в силу ст.89 КК України раніше не судимого, 
за ч.2 ст.109 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 будучи активістом русинських організацій Закарпаття, зокрема головою Ужгородського громадського об'єднання «Русинська Родина» та членом Закарпатської обласної організації «Общество Подкарпатських Русинов» і «Сойма Подкарпатських Русинів», розуміючи, що конституційний лад включає встановлені Конституцією України основні засади життєдіяльності суспільства, держави і людини і у відповідності до ч. 2 ст. 5 Конституції України право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові, відповідно до ч. 1 ст. 38 Конституції України громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевому референдумі, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування і у відповідності до ст. 69 Конституції України народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії, а також, що згідно ч.1 ст.6 Конституції України Державна влада в Україні, здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову, єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України (ст.75 Конституції України), Президент України є главою держави і виступає від її імені (ч.1 ст.102 Конституції України), Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади (ч.1 ст.113 Конституції України), правосуддя в Україні здійснюється виключно судами (ч.1 ст.124 Конституції України) і порядок формування, обрання і діяльності вищевказаних державних органів України визначається зокрема розділами IV- VI, VIII Конституції України та іншими законодавчими актами України, які повинні їй відповідати, 29 квітня 2014 року, тимчасово перебуваючи на заробітках в м.Москві (Російська Федерація) в одному із невстановлених досудовим розслідуванням інтернет-кафе, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, розмістив на своїй публічній сторінці «ОСОБА_1»  у соціальній мережі «Фейсбук» (ІНФОРМАЦІЯ_2) відкрите звернення із закликами до необмеженого кола осіб щодо вчинення дій, направлених на ліквідацію органів державної влади України та її представників, у неконституційний спосіб, в т.ч. за допомогою незаконних збройних формувань - так званої «русинської народної армії».
Так, опубліковане ОСОБА_1, 29.04.2014 року, відкрите звернення було наступного змісту: „ боротся за свои права в Украинском обществе каждый вынужден сам и обизательно с оружием...новая украинская власть и все организации приведшие зту власть к корыту каким либо способом...должны быть не просто запрещены, а тотально ликвидированы самими жестокими способами... и в У крайнє зто будет сделано хорошо подготовленными специалистами... уже организованы и вооружены несколько груп к ликвидации ОСОБА_3...а также руководителей силових ведомств Украины...об существовании таких груп я убедился сам лично побывав на их тренировочных базах в закарпатских горах два месяца назад».
В подальшому, 02, 05, 06 та 14 травня 2014 року, ОСОБА_1, перебуваючи на заробітках на території м. Москви (Російська Федерація) на вищевказаній своїй сторінці у соціальній мережі «Фейсбук», продовжуючи діяти на виконання свого злочинного умислу, щодо публічних закликів до насильницької зміни і повалення конституційного ладу та захоплення державної влади, а також розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій, маючи на меті посилити впевненість необмеженого кола осіб, які користуються соціальною мережею «Фейсбук» щодо необхідності та можливості здійснення дій, направлених на повалення конституційного ладу України та захоплення державної влади, в продовження поширених ним 29.04.2014 року, відповідних закликів, розмістив звернення щодо наявності на території України незаконних збройних формувань, так званої «русинської народної армії», які забезпечені відповідним озброєнням, зокрема 200 одиницями автомата «АК-47», переносного зенітного ракетного комплексу «Ігла-2» та боєприпасами до них, а також щодо діяльності незаконних органів влади на території Закарпатської області, які за змістом присвоїли виконання функцій органів державної влади України: законодавчої, виконавчої та судової.
Так, вказані відповідні звернення були наступного змісту:
від 02.05.2014 року: «уважаемые закарпатцы! Каждый из вас который по своей политической неграмотносте поддержует киевско-галицкие власти и наносит своей родине подкарпатской руси огромный ущерб... лидеров нынешних властей на закарпатье и активистов ... поймать и повесить на площади театральной в Ужгороде. Имеющееся оружие изьять в силових структурах и присоединится к уже созданной русинской народной армии...все кто будет против будет предан русинскому трибуналу и наказан по законах воєнного времени...» ;
від 05.05.2014 року: «в связи с нападением правого сектора на дом русинов в мукачево я лично и ряд русинских организаци призиваєм сех русинов обьединятся для вооружонного противостояния правому сектору ... для защиты своих национальных, культурних и дуовных ценностей... »;
від 06.05.2014 року: «сегодня состоялся народный трибунал республики подкарпатская русь. Был вынесен смертний приговор лидеру правого сектора в закарпатье...»;
від 06.05.2014 року: «координационньш совет республики подкарпатская русь приветствует вынесении приговора бандиту ОСОБА_4...»;
від 14.05.2014 року: « 11.05.2014 народная армия Закарпатья получила оружие 200 единиц АК-47, игла-2 и боєприпаси к ним. А также несколько минометов и обмундирование образца натовских войск... запасы оружия бывшего СССР в чехии словакии венгрии...сейчас тайно переправляются в закарпатскую область...желающие вступить в народную армию для борьбы с украинскими фашизмом приветствуются...освободим Закарпатье и освободим Украину от фашистов и предателей...».
Вказані звернення були доступні до необмеженого кола користувачів соціальної мережі «Фейсбук» в період квітня-червня 2014 року, розповсюджені ним через мережу Інтернет, тим самим зміст та ідею закликів доведено до відома багатьох людей (невизначеного кола осіб - користувачів мережі Інтернет).
Тобто, ОСОБА_1, відкрито та цілеспрямовано закликав вчинити дії, направлені на насильницьку зміну і повалення конституційного ладу, шляхом позбавлення владних повноважень у спосіб непередбачений Конституцією та законами України, із застосуванням насильства та збройного опору, в т.ч. за участі незаконних збройних формувань, легітимних органів державної влади України, відсторонення їх від виконання владних повноважень та захоплення державної влади, шляхом ігнорування та непідкорення легітимним органам державної влади України та присвоєння функцій органів державної влади, незаконними організаціями, зокрема так званими «русинською народною армією», «народною армією Закарпаття» та «народним трибуналом республіки подкарпатська русь», а також розповсюдив матеріали із закликами до вчинення таких дій, шляхом їх розміщення в Інтернеті в соціальній мережі «Фейсбук» на своїй публічній сторінці.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, щиросердно розкаявся та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між ним та прокурором.
Із змісту угоди слідує, що прокурор та підозрюваний дійшли згоди щодо всіх істотних обставин даного кримінального провадження, підозрюваний у повному обсязі підозри беззастережно визнає свою винуватість у вчиненому діянні.
Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання: за ч.2 ст.109 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 року іспитового строку  не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України, а саме:  періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, зміст підозрюваному яких роз'яснено.
Прокурор в судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити ОСОБА_1  визначену в угоді міру покарання.
Заслухавши сторін провадження, дослідивши зміст угоди стосовно свідомої добровільної узгодженості сторонами її істотних умов, враховуючи те, що вчинене ОСОБА_1  кримінальне правопорушення відноситься до категорії злочину середньої тяжкості, останній розуміє зміст угоди, наслідки її укладення і невиконання, які передбачені ст.ст. 473, 476 КПК України, угода не суперечить вимогам КК та КПК України, суд приходить до переконання про можливість  затвердження угоди про визнання винуватості.
Винність обвинуваченого ОСОБА_1 доведена і його дії за ч.2 ст.109 КК України, як публічні заклики до насильницької зміни і повалення конституційного ладу та захоплення державної влади, а також розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій, кваліфіковано вірно.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття та сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити вид і міру покарання, відповідно до угоди про визнання винуватості від 01 липня 2014 року, укладеної між прокурором у кримінальному провадженні та підозрюваним ОСОБА_1 
Цивільний позов - не заявлено.
Процесуальні витрати - відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 126, 314, 369, 370, 373, 374, 376, 473, 475 КПК України, суд,-
ЗАСУДИВ:
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 01 липня 2014 року між прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_2 та підозрюваним (обвинуваченим) ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22014070000000048 від 17.06.2014 року.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.109 КК України і призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки, а саме: періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу - залишити без змін - домашній арешт.
Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Закарпатської області  через цей суд протягом 30 діб з дня його проголошення.         

Головуючий                                                                                            Семерак І.О.


Комментариев нет:

Отправить комментарий