Иногда
долгожданный отдых омрачается неисполнением турфирмами своих обязательств. И
«неотдохнувшие» граждане вынуждены добиваться справедливости в суде.
Так,
гражданочка, собираясь отдохнуть с семьей, прибыла в аэропорт. Но одному из
членов семьи было отказано в регистрации на рейс, поскольку срок действия
паспорта составлял менее 180 дней.
Отдых
на этом закончился, а туроператор и турагент отказались возвращать деньги. Суд
первой инстанции доводы истицы счел необоснованными. Однако Апелляционный суд
Харьковской области решением от 20 января 2016 года отменил решение Киевского
районного суда г. Харькова по делу № 640/15410/15-ц и удовлетворил исковые
требования. А суд кассациооной инстанции подтвердил правильность выводов
Апелляционного суда.
Предполагаем,
что такая практика послужит поводом для более активного отстаивания туристами
своих интересов в спорах с туроператорами.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №640/15410/15-ц
Провадження №22-ц/790/594/16
Головуючий
1 інст.: - Попрас В.О.
Суддя-доповідач:
- Кокоша В.В. Категорія: захист прав споживачів.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20
січня 2016 року. Судова колегія судової
палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді:
- Кокоші В.В.,
суддів: -
Бобровського В.В., Черкасова В.В.,
при секретарі: -
Лашаковій Д.І.,
заслухавши
у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною
скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на рішення Київського районного суду м.
Харкова від 12 листопада 2015 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Товариства з
обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «Анекс Тур», Товариства з
обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «ПЗН», фізичної
особи-підприємця ОСОБА_8 - про захист прав споживачів,
в с т а н о в и л а :
У
вересні 2015 року ОСОБА_6 в особі свого представника ОСОБА_7, звернулася в суд
з позовом до ТОВ «Туристична компанія «Анекс Тур» про захист прав споживачів,
стягнення збитків.
В
обґрунтування своїх вимог зазначала, що 8 травня 2015 року вона та ТОВ
«Туристична компанія «Анекс Тур», від імені якого за дорученням діяла
турсубагент ФОП ОСОБА_8, уклали договір №К96/150508-1 на туристичне
обслуговування.
Згідно
пункту 1.1.1 вказаного договору ТОВ «Туристична компанія «Анекс Тур» взяла на
себе зобов'язання забезпечити надання їй та членам її сім'ї туристичні послуги,
а саме: туристичну подорож до Єгипту (Шарм-аль-Шейх) у період з 11 травня 2015
року по 18 травня 2015 року.
Туристична
послуга включала в себе авіапереліт, груповий трансфер, проживання в готелі,
страхування.
Після
оплати нею туристичних послуг у розмірі 24 775 грн. їй було видано турагентом
ТОВ «Туристична компанія «ПЗН» ваучери на трансфер та поселення в готель,
договір страхування, квитки на авіарейси в напрямку Харків - Шарм-аль-Шейх -
Харків на авіаційні рейси №QU 5731, №QU 5732.
Маючи
при собі повний пакет документів необхідний для здійснення подорожі, вона 11
травня 2015 року разом з чоловіком ОСОБА_9, неповнолітнім сином ОСОБА_10,
прибула до аеропорту «Харків» для проходження реєстрації з метою вильоту до
місця відпочинку.
Однак,
при проходженні реєстрації представником авіакомпанії «UTAir» їй відмовлено у
здійсненні посадки на рейс №QU 5731, оскільки строк дії її паспорта для виїзду
за кордон становив менше 180 днів з дня закінчення туру, про що було складено
акт про відмову у перевезенні.
Подальша
подорож членів сім'ї її була неможливою, оскільки виїзд за кордон
неповнолітньої особи можливий за наявності нотаріально посвідченого письмового
дозволу одного з батьків.
У
зв'язку з цим, вона та члени її сім'ї, в інтересах яких укладався договір на
туристичне обслуговування, не змогли скористатись туристичною послугою, за яку
нею були сплачені грошові кошти.
При
укладанні договору на туристичне обслуговування вона надавала турагенту та
туроператору свій паспорт для виїзду за кордон, які безпосередньо здійснював
оформлення квитків на авіарейси бронювання місця в готелі, однак жодним чином
вони не довели до її відома про можливість негативних наслідків для неї при
вильоті за кордон у разі пред'явлення паспорта, строк дії якого становить менше
180 днів з дня закінчення туру.
Вона
неодноразово зверталася до турагента, в якого була придбана нею туристична,
послуга та туроператора з вимогою відшкодувати понесені нею збитки, однак вони
відмовилися повернути кошти з посиланням на те, що повідомляли її щодо вимог до
строку дії паспорта для виїзду за кордон.
Посилаючись
на вказані обставини та ст. ст. 526, 901, 906 ЦК України, ст. ст.19-1, 20, 33
Закону України «Про туризм», ст. 15 Закону України «Про захист прав
споживачів», ОСОБА_6 просила суд стягнути з ТОВ «Туристична компанія «Анекс
Тур» на її користь збитки в сумі 24 775 грн. у зв'язку з невиконанням
зобов'язань за договором №К96/150508-1 від 8 травня 2015 року на туристичне
обслуговування.
Ухвалою
Київського районного суду м. Харкова від 22 вересня 2015 року за ініціативою
суду залучено до участі у справі у якості співвідповідачів ТОВ «Туристична
компанія «ПЗН», фізичну особу-підприємця ОСОБА_8
Відповідач
ТОВ «Туристична компанія «Анекс Тур», співвідповідач ФОП ОСОБА_8 в особі своїх
представників, позов не визнали.
При
цьому посилалися на те, що вони виконали умови договору №К96/150508-1 від 8
травня 2015 року на туристичне обслуговування, а при його укладанні повідомляли
ОСОБА_6 про те, що строк дії її закордонного паспорту не повинен бути менше 6
місяців від дня закінчення туру. Вважали, що в їх діях відсутня вина та
причинний зв'язок зі шкодою, завданою позивачці.
Представник
співвідповідача ТОВ «Туристична компанія «ПЗН» в судове засідання не з'явився.
В
письмових запереченнях наданих до суду позов не визнав, посилаючись на його
безпідставність.
Рішенням
Київського районного суду м. Харкова від 12 листопада 2015 року у задоволенні
позову ОСОБА_6 про стягнення з ТОВ «Туристична компанія «Анекс Тур» збитків в
сумі 24 775 грн. у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором
№К96/150508-1 від 8 травня 2015 року на туристичне обслуговування відмовлено.
В
апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7, посилаючись на порушення
судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду
та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Апеляційна
скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з підстав,
передбачених п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення
про часткове задоволення позову з таких підстав.
Відмовляючи
у задоволенні позову, суд виходив з його недоведеності.
Проте,
погодитися з таким висновком суду не можна, оскільки він дійшов його з
порушенням норм матеріального і процесуального права.
Згідно
ст. 20 Закону України «Про туризм» за договором на туристичне обслуговування
одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через
турагента) зобов'язується надати за замовленням іншої сторони (туриста)
комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов'язується
оплатити його. До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні
положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом.
Договір на туристичне обслуговування укладається в письмовій чи електронній
формі відповідно до закону.
Відповідно
до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона
(виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати
послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної
діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу,
якщо інше не встановлено договором.
Згідно
ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона
(боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію
(передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або
утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання
його обов'язку.
Відповідно
до ст. 526 ЦК України зобов'язання мас виконуватись належним чином відповідно
до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а
за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або
інших вимог, що звичайно ставляться.
З
матеріалів справи вбачається, що 2 грудня 2013 року ТОВ «Туристична компанія
Анекс Тур» та ТОВ «Туристична компанія «ПЗН» уклали договір №1529А/13, за
умовами якого турагент ТОВ «Туристична компанія «ПЗН» зобов'язалося за
винагороду надавати послуги туроператору ТОВ «Туристична компанія Анекс Тур»
шляхом укладання договорів на туристичне обслуговування від свого імені, в
інтересах та під контролем ТОВ «Туристична компанія Анекс Тур», а також
здійснювати фактичні дії, визначені договором із постійним набором та
комплектацією туристичних груп.
Згідно
п. 1.2 вказаного договору турпродукт включає в себе: бронювання та продаж
проїзних документів; забезпечення проживання; харчування; трансферів;
екскурсійне обслуговування; інші послуги, передбачені установчими документами
туроператора.
Пунктом
3.1.2, підпунктом «а» п. 3.3.2 договору №1529А/13 сторони передбачили, що
турагент зобов'язаний оформляти, придбавати та передавати представникам
турагента виїзні документи туристів (проїзні документи, страхові поліси,
ваучери), обов'язок по наданню яких лежить на туроператорові і які
підтверджують наданню туристу турпродукту. Перевіряти у туристів наявність та
правильність оформлення необхідних паспортних та візових документів на в'їзд та
виїзд. При цьому турагент зобов'язується відмовляти туристу в укладанні
договору на туристичне обслуговування якщо строк чинності закордонного паспорта
з моменту перетину кордону країни, до якої подорожує турист, є меншим від
строку, встановленого компетентним органом цієї країни ( а. с. 134 -138).
1
лютого 2011 року ТОВ «Туристична компанія «ПЗН» та ФОП ОСОБА_8 уклали
субагентський договір №96 з додатками до нього №1-№5, за умовами якого
турсубагент ФОП ОСОБА_8 зобов'язалася за винагороду надати послуги турагенту
ТОВ «Туристична компанія «ПЗН» з реалізації турпродукту, сформованого
туроператорами, шляхом укладання договорів на туристичне обслуговування від
імені туроператорів, а також здійснювати фактичні дії, визначені договором, із
забезпечення відповідними туроператорами турпродукту.
Підпунктом
«г» пункту 3.4.3 вказаного договору сторони передбачили, що при укладанні
договорів на туристичне обслуговування турсубагент зобов'язаний перевірити у
туристів наявність та правильність оформлення необхідних паспортних, візових та
інших документів на в'їзд та виїзд. Турсубагент повинен відмовляти туристу в
укладанні договору на туристичне обслуговування якщо строк чинності
закордонного паспорта з моменту перетину кордону країни, до якої подорожує
турист, є меншим від строку, встановленого компетентним органом цієї країни (а.
с. 1210-131).
8
травня 2015 року ОСОБА_6 уклала з ТОВ «Туристична компанія Анекс Тур» договір
№К96/150508-1 на туристичне обслуговування з додатками до нього №1-№5, від
імені та за дорученням якого на підставі агентського договору від 2 грудня 2013
року діяло ТОВ «Туристична компанія «ПЗН», від імені та за дорученням якого у
свою чергу на підставі субагентського договору від 1 лютого 2011 року діяла ФОП
ОСОБА_8
Згідно
пунктів 1.1.1, 2.2.1, 2.2.2, 2.4.1, 6.2.1 вказаного договору ТОВ «Туристична
компанія Анекс Тур» відповідно до заявки (додаток №1) поданої замовником
турагенту через турсубагента, за плату зобов'язалося забезпечити ОСОБА_6
туристичну послугу (туристичний продукт) - забезпечення бронювання і надання
туристичних послуг відповідно до заявки туриста, забезпечити туриста
необхідними для подорожі документами згідно заявки, а ОСОБА_6 зобов'язалася
оплатити вартість туристичних послуг у розмірі 24 775 грн.
Відповідно
до заявки ОСОБА_6 (додаток №1) до договору №К96/150508-1 від 8 травня 2015 року
туристичним продуктом є туристична подорож ОСОБА_6, її чоловіка, їх
неповнолітнього сина до Єгипту (Шарм-аль-Шейх) у період з 11 травня 2015 року
по 18 травня 2015 року, яка включала у себе авіапереліт, груповий трансфер, проживання
у готелі SEA LIFE RESORT 5* у період з 11 травня 2015 року по 18 травня 2015
року , страхування.
Згідно
додатку №4 до договору №К96/150508-1 від 8 травня 2015 року ОСОБА_6 отримала
інформацію, зокрема: 1) основні вимоги до оформлення в'їзних/виїзних документів
(паспорт, дозвіл (віза) на в'їзд/виїзд до країни тимчасового перебування), у
тому числі строк їх оформлення; 11) туристичні послуги, права, обов'язки та
правила поведінки туристів (екскурсантів), умови страхування, порядок
відшкодування завданих збитків, умови відмови від послуг, правила візового
митного режиму, перетинання державного кордону, правила в'їзду до країни
(місця) тимчасового перебування та перебування там; 12) продукцію, згідно ст.15
Закону України «Про захист прав споживачів», яка надана своєчасно, є
достовірною та достатньою для забезпечення можливості її свідомого та
компетентного вибору; 13) умови надання туристичних послуг згідно ст. 19-1
Закону України «Про туризм» (а. с. 14-26).
8
травня 2015 року ТОВ «Туристична компанія «ПЗН» направила ТОВ «Туристична
компанія «Анекс Тур» заявку на бронювання №2032897 за допомогою системи
«Anextour on-line», яка містила інформацію про замовлений комплекс туристичних
послуг.
ТОВ
«Туристична компанія «ПЗН» забронювало для туристів KULYK DMYTRO, KULYK
SVITLANA, KULYK VOLODYMYR авіаквитки Харків-Шарм-ель-Шейх-Харків на чартерному
рейсі, проживання в готелі «SEA LIFE RESORT 5*» з 11 по 18 травня 2015 року,
харчування, трансфер, страхування.
Цього
ж дня ТОВ «Туристична компанія «ПЗН» отримали підтвердження замовлених послуг
та отримали рахунок-фактуру №2032897 від 8 травня 2015 року на суму 22 917 грн.
90 коп.( а. с.55, 72-74).
Після
сплати туристичних послуг турагентом ТОВ «Туристична компанія «ПЗН» було видано
ОСОБА_6 ваучери на трансфер та поселення в готель, договір страхування, квитки
на авіарейси в напрямку Харків-Шарм-аль-Шейх - Харків на авіаційні рейси №QU
5731, QU 5732.
11
травня 2015 року ОСОБА_6 разом з чоловіком ОСОБА_9 та неповнолітнім ОСОБА_10,
ІНФОРМАЦІЯ_1, прибули до міжнародного аеропорту «Харків» для проходження
реєстрації з метою вильоту до місця відпочинку в Єгипет.
Однак,
відповідно до акту авіакомпанії «Utair» від 11 травня 2015 року ОСОБА_6 було
відмовлено у перевезенні з мотивів (згідно рекомендованої процедури ІАТА №1724 ст.
8 і Правил перевезення пасажирів і багажу), що строк дії її закордонного
паспорта НОМЕР_1 становив менше 180 днів (а. с. 33).
Частиною
10 ст. 20 Закону України «Про туризм» передбачено, що якість туристичних послуг
повинна відповідати умовам договору, порядок і способи захисту порушених прав
туристів визначаються законодавством про захист прав споживачів.
Статтею
4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі під час
придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території
України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на належну якість
продукції та обслуговування та звернення до суду та інших уповноважених
державних органів за захистом порушених прав.
Відповідно
до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право
на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про
продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору.
Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи
замовлення роботи (послуги).
Згідно
із ч. ч. 1, 2 ст. 32 Закону України «Про туризм» за неналежне виконання своїх
зобов'язань туроператор, турагент, інші суб'єкти туристичної діяльності несуть
майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного
законодавства. Розмір майнової відповідальності туроператора, турагента чи
іншого суб'єкта туристичної діяльності не може перевищувати фактично завданих
замовнику збитків з їх вини.
Судом
апеляційної інстанції встановлено, що при укладанні договору на туристичне
обслуговування ОСОБА_6 надала турсубагенту ФОП ОСОБА_8 закордонний паспорт
НОМЕР_1, виданий на її ім'я 30 червня 2005 року, строк дії якого спливав 30
червня 2015 року ( а. с. 34).
За
вказаним паспортом ТОВ «Туристична компанія «ПЗН» забронювала для ОСОБА_6
авіаквитки Харків-Шарм-ель-Шейх-Харків на чартерному рейсі, проживання в готелі
«SEA LIFE RESORT 5*» з 11 по 18 травня 2015 року, харчування, трансфер,
страхування.
Відповідно
до інформації, розміщеної на сайті ТОВ «Туристична компанія Анекс Тур»
(пам'ятка туристу, що виїздить на відпочинок в Єгипет), при вильоті до Єгипту
турист має мати при собі проїзні документи, бланк авіаквитка, туристичний
ваучер, страховий полюс, закордонний паспорт, строк дії якого повинен бути не
менше шести місяців від дня закінчення туру (а. с. 57).
Наведене
свідчить, що при укладенні договору №К96/150508-1 від 8 травня 2015 року на
туристичне обслуговування з ОСОБА_6 туроператору ТОВ «Туристична компанія Анекс
Тур» було достовірно відомо, що строк дії закордонного паспорта позивачки
становив менше шести місяців від дня закінчення туру та вказана обставина може
зашкодити ОСОБА_6 скористатися туристичними послугами.
Вирішуючи
спір, суд не врахував вказані обставини та помилково дійшов висновку про
недоведеність позовних вимог ОСОБА_6
З
огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду
першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким частково задовольнити позов
ОСОБА_6
Відповідно
до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання
з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За
змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові
наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання
внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено
договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та
моральної шкоди.
Згідно
із ч. ч. 1, 2 ст. 32 Закону України «Про туризм» за неналежне виконання своїх
зобов'язань туроператор, турагент, інші суб'єкти туристичної діяльності несуть
майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного
законодавства. Розмір майнової відповідальності туроператора, турагента чи
іншого суб'єкта туристичної діяльності не може перевищувати фактично завданих
замовнику збитків з їх вини.
Відповідно
до п. 3.1 договору №К96/150508-1 на туристичне обслуговування від 8 травня 2015
року у разі невиконання умов даного договору зі сторони ТОВ «Туристична компанія
Анекс Тур» турист вправі вимагати повернення сплачених коштів за послуги, які
не були йому надані у прямо пропорціональному розмірі.
Із
копій рахунку на оплату №2032897 від 8 травня 2015 року, акту про реалізацію
послуг № 000000132 від 12 травня 2015 року ТОВ «Туристична компанія Анекс Тур»
вбачається, що ОСОБА_6 сплачено на користь ТОВ «Туристична компанія Анекс Тур»
за договором №К96/150508-1 на туристичне обслуговування від 8 травня 2015 року
22 917 грн. 90 коп. ( а. с. 55, 72-74).
Зважаючи
на те, що позивачка ОСОБА_6 не отримала від ТОВ «Туристична компанія Анекс Тур»
послуги, передбачені договором №К96/150508-1 на туристичне обслуговування від 8
травня 2015 року, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з ТОВ «Туристична
компанія Анекс Тур» на користь ОСОБА_6 завдані їй збитки у розмірі 22 917 грн.
90 коп.
Згідно
ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд
присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові
витрати. Якщо позов задоволено частково,
судові витрати присуджуються позивачеві
пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві -
пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві
відмовлено.
Зважаючи
на те, що судом ухвалено рішення на користь позивачки, яка відповідно до п. 7
ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на час
звернення з позовом в суд) була звільнена від сплати судового збору, колегія
суддів вважає за необхідне стягнути з ТОВ «Туристична компанія Анекс Тур» на
користь держави судовий збір за подачу позову в суд у розмірі 487 грн. 20 коп.
та подачу апеляційної скарги на рішення суду у розмірі 535 грн. 92 коп., а
всього 1029 грн. 12 коп.
Керуючись
ст. ст. 303, 304, п. 2 ч.1 ст.307, п. п. 3, 4 ч.1 ст. 309, ст. 313, ч. 2 ст.
314, ст. ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,
в и р і ш и л а:
Апеляційну
скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7
задовольнити - частково.
Рішення
Київського районного суду м. Харкова від 12 листопада 2015 року - скасувати.
Ухвалити
нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю
«Туристична компанія Анекс Тур» на користь ОСОБА_6 збитки у розмір 22 917
(двадцять дві тисячі дев'ятсот сімнадцять) грн. 90 (дев'яносто) коп.
В
іншій частині позову - відмовити.
Стягнути
з Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія Анекс Тур» на
користь держави судовий збір у розмірі 1023 (одну тисячу двадцять три) грн. 12
(дванадцять) коп.
Рішення
суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і
може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого
спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
протягом двадцяти днів з дня набрання н им законної сили.
Головуючий:
Судді:
Ухвала
іменем україни
26
травня 2016 року
м.
Київ
Колегія
суддів судової палати у цивільних справах
Вищого
спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у
складі:
КоротунаВ.М.,
ЗакропивногоО.В., Нагорняка В.А.,
розглянувши
в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до товариства з
обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «Анекс Тур», товариства з
обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «ПЗН», фізичної
особи-підприємця ОСОБА_5 про захист прав споживачів, за касаційною скаргою
товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «Анекс Тур» на
рішення апеляційного суду Харківської області від 20 січня 2016 року,
в
с т а н о в и л а:
У
вересні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до товариства з
обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «Анекс Тур» (далі - ТОВ «ТК
«Анекс Тур»), товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія
«ПЗН» (далі - ТОВ «ТК «ПЗН»), фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (далі - ФОП
ОСОБА_5.) про захист прав споживачів.
Свої
вимоги обґрунтовувала тим, що 08 травня 2015 року вона та ТОВ «Туристична компанія
«Анекс Тур», від імені якого за дорученням діяла турсубагент ФОП ОСОБА_5,
уклали договір № К96/150508-1 про туристичне обслуговування.
Після
оплати нею туристичних послуг у розмірі 24 775 грн їй було видано турагентом
ТОВ «ТК «ПЗН» ваучери на трансфер та поселення в готелі, договір страхування,
квитки на авіарейси в напрямку Харків - Шарм-аль-Шейх - Харків на авіаційні
рейси №QU 5731, № QU 5732. Зазначала, що 11 травня 2015 року при проходженні
реєстрації представником авіакомпанії «UTAir» їй було відмовлено у здійсненні
посадки на рейс №QU 5731, оскільки строк дії її паспорта для виїзду за кордон
становив менше 180 днів з дня закінчення туру, про що було складено акт про
відмову у перевезенні.
Подальша
подорож членів сім'ї її була неможливою, оскільки виїзд за кордон
неповнолітньої особи можливий за наявності нотаріально посвідченого письмового
дозволу одного з батьків.
У
зв'язку з цим, вона та члени її сім'ї, в інтересах яких укладався договір на
туристичне обслуговування, не змогли скористатись туристичною послугою, за яку
нею були сплачені грошові кошти.
Зазначала,
що неодноразово зверталася до турагента, в якого була придбана нею туристична
послуга та туроператора з вимогою відшкодувати понесені нею збитки, однак вони
відмовилися повернути кошти з посиланням на те, що повідомляли її щодо вимог до
строку дії паспорта для виїзду за кордон.
Враховуючи
наведене, позивачка просила суд стягнути з ТОВ «ТК «Анекс Тур» на її користь
збитки в сумі 24 775 грн у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором від
8 травня 2015 року № К96/150508-1 на туристичне обслуговування.
Рішенням
Київського районного суду м. Харкова від 12 листопада 2015 року у задоволенні позову
відмовлено.
Рішенням
апеляційного суду Харківської області від 20 січня 2016 року рішення Київського
районного суду м. Харкова від 12 листопада 2015 року скасовано та ухвалено нове
рішення, яким стягнуто з ТОВ «ТК «Анекс Тур» на користь ОСОБА_4 збитки у
розмірі 22 917 грн 90 коп.
У
іншій частині позову відмовлено.
Вирішено
питання про розподіл судових витрат.
У
касаційній скарзі ТОВ «ТК «Анекс Тур» просить скасувати рішення суду
апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції,
обґрунтовуючи свої доводи порушенням судом норм процесуального права та
неправильним застосуванням норм матеріального права.
Відповідно
до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах
касаційної скарги правильність застосування судом першої або
апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може
встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в
рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або
недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Статтею
337 ЦПК України установлено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну
скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і
процесуального права.
Вивчивши
матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової
палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню
з огляду на наступне.
Відповідно
до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання
з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За
змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові
наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання
внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено
договором або законом, або розірвання договору.
Згідно
із ч. ч. 1, 2 ст. 32 Закону України «Про туризм» за неналежне виконання своїх зобов'язань туроператор,
турагент, інші суб'єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу
відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства.
Відповідно
до п. 3.1 договору на туристичне обслуговування від 08 травня 2015 року у разі
невиконання умов даного договору зі сторони ТОВ «ТК «Анекс Тур» турист вправі
вимагати повернення сплачених коштів за послуги, які не були йому надані у
прямо пропорціональному розмірі.
Скасовуючи
рішення суду першої інстанції й ухвалюючи нове рішення, суд апеляційної
інстанції, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог
ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, враховуючи те, що позивачка не отримала від
ТОВ «ТК «Анекс Тур» послуги, передбачені договором на туристичне
обслуговування, з урахуванням вимог п. 3.1 вказаного договору, дійшов обґрунтованого
висновку про стягнення з ТОВ «ТК «Анекс Тур» завданих збитків на користь
позивача.
Наведені
в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують, зводяться до
переоцінки доказів, що в силу вимог чинного ЦПК України на стадії касаційного
розгляду справи неприпустимо.
Отже,
рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, ухвалено з додержанням
норм процесуального та матеріального права, підстави для його скасування
відсутні, тому в силу вимог ч. 3 ст. 332 ЦПК України це рішення підлягає залишенню
без змін, а касаційна скарга - відхиленню.
Керуючись
ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у
х в а л и л а:
Касаційну
скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «Анекс Тур»
відхилити.
Рішення
апеляційного суду Харківської області від 20 січня 2016 року залишити без змін.
Ухвала
оскарженню не підлягає.
Судді:
В.М.
Коротун
О.В.Закропивний
В.А.Нагорняк
Отправить комментарий