10 ноября 2016

ПРЕНИЯ по уголовному делу (ч. 1 ст. 121 УК Украины)

Судді Голосіївського районного суду м. Києва
Первушиної О.С.
Адвоката Свінціцького І.А.
(захисника Мельника Ю.Ф.)


Допитавши обвинуваченого, свідків, дослідивши надані стороною обвинувачення та стороною захисту докази,  керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.17, 22, 23  КПК України  щодо презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності  сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, забезпечуючи відповідно до вимог ст. 321 КПК України здійснення учасниками кримінального провадження  їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків,  спрямувавши  судовий розгляд на забезпечення  з'ясування всіх обставин кримінального провадження, самостійного відстоювання стороною обвинувачення та стороною захисту їхніх правових позицій, провівши судовий розгляд у відповідності до вимог ст. 337 КПК України лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в  межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, я вважаю, що можливо постановити справедливе рішення по цій справі. .
Додержуючись закріпленої в ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини та в ст.62 Конституції України  принципу презумпції невинуватості,  суд всі сумніви щодо доведеності вини обвинуваченого  тлумачить на його користь.
Також суд керується ч.3 ст.373 КПК України, за якою обвинувальний вирок не може ґрунтуватись на припущеннях і ухвалюється  лише за  умови  доведення у ході судового розгляду  винуватості особи  у вчиненні кримінального правопорушення. 
Відповідно до ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальна форма доказу покликана забезпечити надійність кримінально-процесуального доказування. Щодо кримінально-процесуальних доказів, то для кожного виду чинним законодавством передбачено порядок його формування та збереження. Вказаний перелік видів доказів у ч.2 ст.84 КПК України є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Докази поділяються на обвинувальні та виправдувальні щодо того обвинувачення, яке становить предмет розслідування та розгляду в певному кримінальному провадженні. Обвинувальними є докази, що обґрунтовують, підтверджують обвинувачення, тобто встановлюють наявність кримінального правопорушення і вчинення його підозрюваним чи обвинуваченим, а також обставини, які обтяжують його відповідальність.  При розгляді справи Мельника Ю.Ф. ми достатньо ретельно вивчали «обвинувальні» докази надані слідством і як змогли побачити, вони не мають беззаперечної сили стосовно доведеності вини підсудних. До виправдувальних доказів належать ті докази, що спростовують або пом'якшують обвинувачення, — заперечують наявність події кримінального правопорушення та винуватість обвинуваченого, а також встановлюють обставини, що пом'якшують його відповідальність.
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на користь такої особи. Крім того, саме на суд законом покладається обов'язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ст. 9 КПК). Також суд керується ч.3 ст.373 КПК України, за якою обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчинення кримінального правопорушення.
Органами досудового розслідування Мельник Ю.Ф. за ознаками складу злочину, передбаченого частиною ч. 1 ст.121 КК України. Досудовим розслідуванням Мельник Ю.Ф. обвинувачується, що 08.12.2015року приблизно об 11.00 знаходячись на території «Будіндустрія» (адреса: м. Київ вул. Набережно-Корчуватська, 136) ножом спричинив тілесні ушкодження гр.Кручініну Т.В..
У судовому засіданні обвинувачений Мельник Ю.Ф.. свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбачених ч. 1 ст. 121 КК України, не визнав та показав, що на несення потерпілому тілесних ушкоджень його спровокувала протиправна поведінка потерпілого, не виплата їм заробітної плати, образи з його боку тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Відповідно до пояснень Мельника Ю.Ф. (а.с.88) та протоколу допиту від 08.12.2015р. (ас.98-99) в яких він вказує: «Запитав про заробітну платню, а саме про 5000грн., які він (потерпілий) повинен був мені відшкодувати за роботу, останній сказав, щоб приїхав. Після чого кинув слухавку. З даної бесіди та інтонації Кручініна І.В. я зрозумів, що гроші мені ніхто не поверне.» В кабінеті (де ні кого не було) під час розмови потерпілий лівою рукою став душити його за горло та правою рукою почав наносити удари в область обличчя. Навіть після удару ножом у ногу Кручінін І.В. продовжував наносити удари кулаками в обличчя, зав’язалася бійка. Удари Мельник Ю.Ф. наносив потерпілому хаотично.
Ніж брав для самозахисту, т.я. давно знає потерпілого, оскільки передбачав, що його можуть там побити.
Мельник Ю.Ф. під час допиту в суді підтвердив свої пояснення, та пояснив що до цього вчинку його спонукала зухвала поведінка потерпілого, яка була пов’язана з категоричною відмовою виплатити йому зароблені кошти, під вигаданим педологом, та ще в оскорбляючи його гідність формі та застосуванням до нього насильства.
Відповідно слова Мельника Ю.Ф. підтверджується протоколом проведення слідчого експерименту від 09.02.2015р. (а.с.101-105).
В матеріалах кримінального провадження є пояснення потерпілого Кручініна І.В. (а.с.7-8), де він вказує на конфлікт на підставі непорозумінь по заробітній платні:-«Юрій поводив себе незрозуміло та не звичайно». Був агресивно налаштований, коли потерпілий повідомив йому, що він не готовий з ним спілкуватися у такому стані, останній накинувся на потерпілого та вихопив з правого рукава куртки кухонний ніж.
Відповідно до протоколу допиту потерпілого від 25.01.2016р. (а.с.11), Кручінін І.В. пояснює:-«Хочу добавить, что когда я увидел Юрия у входа в цех, я заметил, что он был каким-то обозленным, нервным, глаза были красные, выглядел напряженным». Далі потерпілий розповідає про нервову розмову з Мельником Ю.Ф., почав тягнути його за рукав куртки, тримаючи Мельника Ю.Ф. відчув удар та побачив кров.
Такі покази потерпілий давав і в суді, підтвердивши ненормальну поведінку обвинуваченого а також зазначив що обвинувачений дійсно працював офіційно за договором.
Свідок Токар В.О. (а.с.29-32) свідок Лисенко П.І. (а.с.136)підтведили що у Мельника Ю.Ф. був конфлікт з потерпілим та зазначали про його ненормальний та неадекватний стан.
Досудовим слідством 21.01.2016р. була призначена судово-психіатрична еспертиза (а.с.119) Відповідно до висновку №61 (а.с.123), у Мельника Ю.Ф. виявляються ознаки психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання наркотичних речовин, страждає наркоманію. Ухвалою суду 13.06.2016року була призначена амбулаторна комплексна психолого-психіатрична експертиза. Відповідно висновку №629 від 30.08.2016р. у Мельніка Ю.Ф. діагноз, -сукупність наявних у під експертного порушень, з урахуванням анамнестичних даних, відповідає діагностичним критеріям , психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання опіоїдів (F 11.2, згідно з МКХ-10) Мельник страждав на психічні та поведінкові розлади.
Відповідно до ст. 75 КПК, висновок експерта для особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора, суду не є обов'язковим, але незгода з ним повинна бути мотивованою. Через це оцінювання висновку експерта проводиться за загальними правилами (ст. 67 КПК), позицій аналізу повноти, обґрунтованості, доказаної, відповідності (зіставлення) іншим доказам у справі.
Оцінювання висновку проводиться перевірянням: - процедури проведення судової експертизи, - наукової обґрунтованості висновку, - доказового значення результатів.
Оцінювання наукової обґрунтованості висновку експерта полягає в аналізі умов і методів проведеного дослідження. Цим аналізом оцінюється: • компетентність судового експерта (чи не вийшов він за межі своєї компетенції); • ефективність і обґрунтованість обраної експертом наукової методики дослідження; - повнота дослідження.
Я впевнений що вищезазначений висновок не відповідає вищезазначеним критеріям оцінки доказу зі слідуючих підстав:
Допитана в судовому засіданні лікар—доповідач Рябцева О.В., підтвердила, що відповідно до МКХ-10 (F 11.2,)-захворювання у Мельника Ю.Ф. -відноситься до психіатрії та вимагає відповідного лікування, відповідно у психічно хворої людини встановлення афективного стану може робити тільки експерт-психіатр. Тим більш Мельник Ю.Ф. страждає на відкриту форму туберкулезу, що пов’язується теж з його психіатричним станом. В підручнику В.А. Гіляровського «Психіатрія» вказано, що особа яка хворіє на туберкулез в 3 ст. може мати психіатричні розлади поведінки (захворювання), Гіляровський В,А пов’язує захворювання на туберкулез з психічними розладами
Однак психологічне дослідження стану обвинуваченого проводила психолог-судовий експерт С.В.Лінник, яка теж була допитана в судовому засіданні. Я впевнений що навіть встановивши і фрустрацію, тунельне сприйняття та ін. ознаки афективного стану а саме (патологічного афекту) зробила висновок про відсутність в його поведінці та діях відповідних ярко виражених ознак афективного стану.
Обидва експерта навели в свої показах, що наявність невираженого афективного стану є в діях обвинуваченого, але нема вираженого стану якій міг вплинути на його поведінкову модель.
Я впевнений що психолог-судовий експерт С.В.Лінник, перевищила межи своєї компетенції а саме, вона не могла робити відповідний висновок особі хворій на психіатричне захворювання, в її компетенції робити відповідні висновки відносно поведінки здорової людини без відповідного психіатричного діагнозу.
Відповідно до наказу від 14.09.2011  № 1057  ( Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2011 р. за № 1133/19871) - Про затвердження Переліку наукових спеціальностей
ПРЕЗИДІЯ ВИЩОЇ АТЕСТАЦІЙНОЇ КОМІСІЇ УКРАЇНИ   ЗАТВЕРДЖЕНО постановою президії  ВАК України 09.03.2005  N 23-09/2   Паспорти спеціальності;19.00.04 - медична психологія
 ПАСПОРТ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 19.00.04- медична психологія - Галузь науки,  яка  вивчає  загальні  й  окремі  психологічні закономірності змін і відновлювання психічної діяльності за різних патологічних станів,  при аномаліях розвитку та дезадаптація і їх психодіагностику,  психотерапію,  психокорекцію,  реабілітацію  та психопрофілактику у психічно здорових людей.
  ЗАТВЕРДЖЕНО- Постанова президії ВАК України 14.11.2001  N 18-09/9
 ПАСПОРТ СПЕЦІАЛЬНОСТІ: 14.01.16 – психіатрія, -  Галузь науки,  яка вивчає методи  діагностики,  лікування  та профілактики психічних захворювань (ендогенних, ендогенно-органічних, екзогенних, екзогенно-органічних, психогенних, а також пов'язаних  із патологічним  психічним розвитком в осіб різного віку).
Удосконалення методів профілактики, ранньої  діагностики, лікування психічних захворювань  сприятиме  збереженню  психічного здоров'я  населення,  скороченню  термінів  тимчасової  та стійкої непрацездатності, відновленню соціального функціонування.
Як підтвердила експерт О.В. Рябцеві-у психічно хворих людей теж буваю різні афективні стани. Відповідно експерт С.В. Лінник не повинна була робити висновок про наявність афективного стану у обвинуваченого, т.я. це виходило відповідно по паспорту спеціальності за межи її компетентності, Мельник Ю.В. психічно хвора людина в відповідно дослідження її афективного стану могла робити тільки професійний лікар-психіатр а саме лікар-експерт О.В. Рябцева. Я впевнений що відповідний висновок отриманий з порушенням вимог закону та повинен бути критично оцінений судом як такий що не може бути покладений на підставу вироку Мельнику Ю.В.
Ст. 69 КК України, відповідно до якої суд при призначенні покарання за злочин будь-якої тяжкості має право вийти за межі санкції конкретної статті Особливої частини КК та обрати більш м'яку, ніж передбачена цією санкцією, міру покарання.
Відповідних обставин має бути не менше двох (абз. 1 п. 8 постанови Пленуму від 24 жовтня 2003 р. № 7), причому це можуть бути як обставини, що пом'якшують покарання і перелічені у ч. 1 ст. 66 КК, так і обставини, визнані судом пом'якшуючими на підставі ч. 2 ст. 66 КК. Зазначені обставини мають істотно знижувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, тобто характеризувати саме злочин (а не тільки особу винного) і зумовлювати недоречність призначення винному покарання навіть у мінімальних межах, встановлених санкцією.
Я впевнений, що відповідне психіатричне захворювання Мельника Ю.В. (відповідно до МКХ-10 F 11.2  що відповідно впливає на його поведінку та ставлення до середи в якій він находиться та захворювання на туберкулез (3 ст.) що є підставою відповідно до Переліку
захворювань, які є підставою для подання в суди  матеріалів про звільнення засуджених від дальшого відбування покарання, можуть бути підставами для застосування до нього ст.69 КК України.
Відповідно до вищенаведеного, прошу суд призначити Мельнику Ю.В. мінімальне покарання до ч.1 ст. 121 КК України та застосувати до нього ст. 69 КК України.

«____»____________________2016р.                                 _______________________
                                                                         Адвокат Свінціцький І.А.

Комментариев нет:

Отправить комментарий