10 мая 2018

Долги наши тяжкие

Жизненная суета часто не позволяет задуматься о важных аспектах бытия.
"Сын не понесет вины отца, и отец не понесет вины сына, правда праведного при нем и остается, и беззаконие беззаконного при нем и остается" (Иез 18:20). И вместе с тем: "Аммонитянин и Моавитянин не может войти в общество Господне, и десятое поколение их не может войти в общество Господне во веки" (Втор 23:3).

Верховный суд разрешил данное противоречие и постановил: родственники и супруги приобретают некоторые неудобства из-за долгов близких. Доля в праве общей долевой собственности является самостоятельным объектом гражданских прав на которую кредитор может обратить взыскание (постановление ВС/КЦС № 686/25 616/13-ц от 21.02.2018 г.)

В данном случае должником обжаловалась процедура проведения публичных торгов на основании того, что в нарушение норм статьи 58 Закона Украины «Об исполнительном производстве» торги проведены на основании отчета об оценке имущества, шестимесячный срок действия которого истек. Кроме этого по мнению истца объектом реализации с публичных торгов может быть только отдельный самостоятельный объект собственности, а не его часть, которая не получила статуса объекта недвижимости в предусмотренном законом порядке, то есть не была выделена в натуре.
Согласно позиции Верховного Суда, доля в праве общей долевой собственности является самостоятельным объектом гражданских прав, на нее кредитором может быть обращено взыскание в счет погашения долга путем требования продажи этой доли с публичных торгов, а потому результаты публичных торгов по делу не могут быть признаны недействительными в связи с тем, что 2/3 доли домовладения должника не выделено в натуре.

О супружеском долге мы писали тут:


Постанова
Іменем України
21 лютого 2018 року
м. Київ
справа № 686/25616/13 -ц
провадження № 61-371св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Мартєва С. Ю., Пророка В. В., Фаловської І. М.,  Штелик С. П. (суддя-доповідач)
учасники справи:
позивач -  ОСОБА_1,
відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване  підприємство юстиція», ОСОБА_2,
треті особи: ОСОБА_3, Другий міський відділ Державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції, приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Здибель Марія Олександрівна
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 березня 2016 року у складі судді Демінської А. А. та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 29 червня 2016 року у складі суддів: Гринчука Р. С., Костенка А. М., Власенка О. В.,
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У грудні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство юстиція» (далі - ТОВ «Спеціалізоване підприємство юстиція»), ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання недійсним та скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.
На обґрунтування позовних вимог зазначала, що під час виконання рішення суду про стягнення з неї на користь ОСОБА_3 58 669 грн 48 коп. в межах виконавчого провадження звернуто стягнення на належні їй 2/3 частки домоволодіння по АДРЕСА_1, яке 14 березня 2013 року відчужено з прилюдних торгів приватним підприємством «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» Хмельницької філії із суттєвими порушеннями  статті 58 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: після збігу шести місяців з дня підписання суб'єктом оціночної діяльності звіту про оцінку майна. Крім того, об'єктом реалізації з прилюдних торгів може бути лише нерухоме майно, яке є об'єктом цивільних прав (будівля, споруда, інші приміщення, земельна ділянка тощо), тобто окремий самостійний об'єкт власності, а не його частина, яка не набула статусу об'єкта нерухомості в передбаченому законом порядку.Спірне майно - 2/3 частки домоволодіння по АДРЕСА_1, яке їй належить на праві приватної власності, не було виділено в натурі, тобто не є окремим об'єктом цивільних прав, тому його продаж з прилюдних торгів є незаконним.
Посилаючись на викладені обставини та уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила визнати недійсним договір купівлі-продажу 2/3 частки домоволодіння по АДРЕСА_1, укладений за результатами прилюдних торгів 14 березня 2013 року; визнати недійсним та скасувати свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 23 травня 2013 року, видане на ім'я ОСОБА_2
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 березня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу 2/3 часток домоволодіння по АДРЕСА_1, укладений між приватним підприємством «Спеціалізоване підприємство юстиція» та  ОСОБА_2 в результаті проведення прилюдних торгів  від 14 березня 2013 року. Визнано недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів (аукціону) від 23 травня 2013 року, видане на ім'я ОСОБА_2 приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Здибель М. О. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що звіт про оцінку 2/3 часток будинку по АДРЕСА_1 підписаний суб'єктом оціночної діяльності 01 серпня  2012 року, а прилюдні торги з  реалізації майна відбулися 14 березня 2013 року, тобто після закінчення встановленого законом шестимісячного строку чинності звіту про оцінку нерухомого майна, що є підставою недійсності проведених прилюдних торгів. Крім того, 2/3 частки спірного домоволодіння не виділено в натурі,  площа саме цієї частки майна державним виконавцем та приватним підприємством «Спеціалізоване підприємство юстиція» не зазначалася, так як в усіх документах була зазначена лише площа цілого будинку. Отже, предмет оспорюваного договору купівлі-продажу статусу об'єкта права власності, який міг би бути відчужений в межах виконавчого провадження з прилюдних торгів, не набув. У позові до ТОВ «Спеціалізоване підприємство юстиція» суд відмовив із посиланням на те, що позивач не довів належними доказами обставини правонаступництва між відповідачем та приватним підприємством «Спеціалізоване підприємство юстиція».
Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 29 червня 2016 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що збіг шестимісячного строку дії звіту про оцінку призвів до порушення прав позивача, оскільки законодавцем спеціально окремо було визначено саме цей строк, як такий, що є найбільш оптимальним для забезпечення права власника майна на його реалізацію за найбільш вигідними для нього цінами, враховуючи кон'юнктуру ринку. При цьому необхідно звернути увагу на те, що в даному випадку мова йде про примусове позбавлення власника права власності на особливо цінне нерухоме майно, житло, що саме по собі має особливий, виключний характер, в зв'язку з чим підлягає забезпеченню неухильне дотримання його права на визначення справедливої ціни продажу. Висновки суду першої інстанції щодо неможливості продажу з прилюдних торгів частини нерухомого майна, яке не було виділено в натурі, є законними та обґрунтованими, оскільки об'єктом реалізації з прилюдних торгів може бути лише нерухоме майно, яке є об'єктом цивільних прав (будівля, споруда, інші приміщення, земельна ділянка тощо), тобто окремий самостійний об'єкт власності, а не його частина, яка не набула статусу об'єкта нерухомості в передбаченому законом порядку. Спірне майно - 2/3 частки домоволодіння по АДРЕСА_1, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_5, не було виділено в натурі, тобто не є окремим об'єктом цивільних прав, тому його продаж з прилюдних торгів є незаконним.
У касаційній скарзі, поданій у липні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2 просить скасувати судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що факт проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який втратив чинність, є підставою для визнання цих торгів недійсними за умови порушення прав та законних інтересів позивача, а таких обставин у справі не встановлено. Примусова реалізація належного позивачу майна відбулася у межах зведеного виконавчого провадження і кошти від реалізації цього майна спрямовано на погашення боргу ОСОБА_5 не тільки на користь ОСОБА_3, а й інших кредиторів. Разом з тим, вказаних осіб до участі у справі не залучено, як не залучено також правонаступника приватного підприємства  «Спеціалізоване підприємство юстиція». За змістом статті 366 ЦК України предметом договору купівлі-продажу майна з прилюдних торгів може бути визначена частка у спільному майні без її виділу в натурі.
02 січня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судами встановлено, що 30 липня 2012 року постановою державного виконавця Другого міського відділу Державної виконавчої служби Хмельницького міського управління юстиції призначено експерта ОСОБА_6 та зобов'язано його надати письмовий висновок про вартість вказаної частини будинку.
За звітом про оцінку майна вартість 2/3 частини будинку по АДРЕСА_1 станом на 01 серпня 2012 року становить 145 912 грн.
11 вересня 2012 року постановою державного виконавця Другого міського відділу Другого міського відділу Державної виконавчої служби Хмельницького міського управління юстиції призначено рецензента  ОСОБА_7 та зобов'язано здійснити рецензування звіту ОСОБА_6 від 01 серпня 2012 року про оцінку майна частки ОСОБА_5 у домоволодінні.
15 листопада 2012 року між Другим міським відділом Державної виконавчої служби Хмельницького міського управління юстиції та Хмельницькою філією Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» укладено договір про надання послуг з організації і проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.
14 березня 2013 року відбулись прилюдні торги з реалізації 2/3 часток будинку, за результатами яких переможцем визначено ОСОБА_2, про що складено відповідний протокол.
23 травня 2013 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу відповідно до статті 66 Закону України «Про нотаріат» та на підставі акта державного виконавця про придбання майна з прилюдних торгів, затвердженого начальником Другого міського відділу Державної виконавчої служби Хмельницького міського управління юстиції, ОСОБА_2 22 квітня 2013 року видано свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів (аукціону).
За частиною першою статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки нерухомого майна державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Відповідно до частини п'ятої статті 58 вказаного Закону звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.
Прилюдні торги повинні бути проведені в двомісячний строк від дня одержання спеціалізованою організацією заявки державного виконавця на їх проведення (пункт 3.3 Тимчасового положенняпро порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5).
Частиною п'ятою статті 62 Закону України «Про виконавче провадження», пунктом 7.1 Тимчасового положенняпро порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, передбачено підстави й порядок призначення повторних прилюдних торгів, а також порядок уцінки нереалізованого майна. Так, у разі відсутності покупців або наявності тільки одного покупця та з інших, визначених Тимчасовим положенням, причин прилюдні торги вважаються такими, що не відбулися. У такому разі призначаються повторні прилюдні торги, на яких стартова ціна лота може бути зменшена, але не більше ніж на 30 відсотків. Уцінка майна проводиться державним виконавцем у десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися, після чого реалізація майна за вказаною ціною повинна бути проведена впродовж місяця з дня проведення уцінки.
За правилами проведення прилюдних торгів, передбачених Тимчасовим положенням, спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги за експертною оцінкою та інші відомості. Визначення стартової ціни лота здійснюється на підставі початкової вартості майна за результатами проведеної оцінки майна незалежним суб'єктом оціночної діяльності.
Тобто на момент проведення прилюдних торгів, у тому числі повторних торгів, для визначення вартості об'єкта оцінки звіт про оцінку майна повинен бути дійсним.
Проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є порушенням встановлених законодавством правил про порядок реалізації майна на прилюдних торгах, у тому числі правил про визначення стартової ціни реалізації майна, а саме частини п'ятої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження», пунктів 3.2, 3.4 Тимчасового положення.
Отже, проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який втратив чинність, є підставою для визнання цих торгів недійсними за умови порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України  в справі № 6-1981цс16  від 12 жовтня 2016 року.
Згідно частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або 2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або 3) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
Встановивши, що прилюдні торги з реалізації майна проведено за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який втратив чинність, суди не дослідили доказів (та не вказали в судових рішеннях результати їх оцінки), які підтверджують обставини про те, що вказані порушення вплинули на результати торгів та що внаслідок цього порушено права і законні інтереси позивача, яка оспорює результати торгів.
Крім того, суд першої інстанції не вирішив питання про те, хто є продавцем за укладеним за результатами торгів договором, що має значення для правильного з'ясування кола учасників справи.
15 листопада 2012 року між Другим міським відділом Державної виконавчої служби Хмельницького міського управління юстиції та Хмельницькою філією Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» укладено договір про надання послуг з організації і проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.
У зв'язку з наведеними обставинами не можна погодитися із висновком суду про те, що співвідповідачем у справі має бути спеціалізована організація, яка надавала послуги з реалізації арештованого майна на умовах представництва інтересів відділу Державної виконавчої служби, а не від свого імені.
Щодо оспорення результатів прилюдних торгів з тих підстав, що 2/3 частки домоволодіння боржника не виділено в натурі, необхідно зазначити таке.
За змістом статті 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.
Відповідно до положень частини другої статі 366 ЦК України кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві спільної часткової власності з направленням суми виторгу на погашення боргу. У разі відмови боржника від продажу своєї частки у праві спільної часткової власності або відмови інших співвласників від придбання частки боржника кредитор має право вимагати продажу цієї частки з публічних торгів або переведення на нього прав та обов'язків співвласника-боржника, з проведенням відповідного перерахунку.
Аналіз наведених норм у сукупності свідчить про те, що частка у праві спільної часткової власності є самостійним об'єктом цивільних прав, на неї кредитором може бути звернуто стягнення у рахунок погашення боргу шляхом вимоги продажу цієї частки з публічних торгів, а тому результати прилюдних торгів у справі не можуть бути визнані недійсними у зв'язку з тим, що 2/3 частки домоволодіння боржника не виділено в натурі.
Обставин наявності зведеного виконавчого  провадження щодо стягнення коштів із ОСОБА_5 із доказів не встановлено, а тому доводи касаційної скарги про незалучення до участі у справі інших кредиторів позивача є безпідставними.
Допущені судами порушення процесуального закону згідно частини 3 статті 411 ЦПК України становлять підставу скасування судових рішень із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. 
З урахуванням викладеного та керуючись статтями 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 29 червня 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді

Отправить комментарий