Счетчик включен…

Лежит в подъезде на полу бизнесмен без сознания. Рядом стоят полицейский и электрик. Электрик:  — Да не трогал я его. Я закончил работу, позвонил в дверь, он открывает, а я ему: «Ну все мужик, счетчик включен…»

О бесчинствах энергопоставщиков, которые пытаются получить больше, ссылаясь на вмешательство потребителя в работу счетчика электроэнергии, писали тут:

http://legal-protection-ua.blogspot.com/2018/09/blog-post_1.html

Из собственной судебной практики:

судебный приказ о взыскании задолженности за электроэнергию отменен

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58306317

признано незаконным отключение от сети электроснабжения и начисление долга

http://reyestr.court.gov.ua/Review/66729203

Образец заявления об отмене судебного приказа о взыскании задолженности за электроэнергию ниже по тексту по вышеуказанной ссылке.

Тут – решение (постановление Верховного суда от 19.09.2018 г. по делу N 613/788/16-ц, производство N 61-18374св18), которым суд защитил добросовестного потребителя от незаконных посягательств энергопоставщика. Судами установлено, что потребитель не присутствовал при проведении проверки электроустановки и составления акта о нарушении, а также не был уведомлен заранее о заседании комиссии, на которой определялся объем недоучтенной электрической энергии и сумму нанесенного ущерба, поскольку он не был надлежащим образом уведомлен о проведении заседания.

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

19.09.2018 р.

Справа N 613/788/16-ц

Провадження N 61-18374св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Стрільчука В. А., суддів: Кузнєцова В. О., Погрібного С. О., Ступак О. В. (суддя-доповідач), Усика Г. І., учасники справи: позивач - ОСОБА_2, відповідач - Акціонерна компанія "Харківобленерго", розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерної компанії "Харківобленерго" на рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 20 січня 2017 року у складі судді Закопайло В. В. та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 25 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Піддубного Р. М., Гуцал Л. В., Котелевець А. В., встановив:

У червні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Акціонерної компанії "Харківобленерго" (далі - АК "Харківобленерго") про визнання дій незаконними, відшкодування майнової та моральної шкоди, зобов'язання вчинити певні дії.

Свої вимоги ОСОБА_2 обґрунтовував тим, що відповідно до укладеного 18 квітня 2013 року між ним та АК "Харківобленерго" договору, він є споживачем електричної енергії, послуги з постачання якої до належних йому на праві власності будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 надає відповідач. 17 лютого 2016 року за його відсутності працівниками АК "Харківобленерго" складений акт про порушення N 102920, у якому вказано про зрив пломби шафи приладу обліку електричної енергії. На підставі зазначеного акта відповідно до протоколу від 03 березня 2016 року N 46 засідання комісії Харківського відділення "Енергозбут", на яке його запрошено не було, визначено обсяг недооблікованої електроенергії у розмірі 27391 кВтч та її вартість у сумі 51307,24 грн.

Посилаючись на те, що 18 травня 2016 року, без його належного попередження, постачання електроенергії до будівель за зазначеною адресою припинено, чим завдано майнової та моральної шкоди, з урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_2 просив визнати дії АК "Харківобленерго" щодо припинення постачання електричної енергії незаконними, зобов'язати відповідача відновити електропостачання за вказаною адресою, стягнути з відповідача 34976,00 грн. на відшкодування майнової шкоди та 10000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 20 січня 2017 року позов задоволено частково. Визнано незаконними дії АК "Харківобленерго" щодо припинення електропостачання та зобов'язано відновити постачання електроенергії до будівель за адресою: вул. Харківська, 86, с. Максимівка Богодухівського району, Харківської області. В задоволенні іншої частини вимог відмовлено. Вирішено питання судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що перевірку електроустановок споживача ОСОБА_2, за результатами якої складено акт про порушення, проведено із недотриманням умов укладеного між сторонами договору та вимог Правил користування електричною енергією.

Перевірка проведена за відсутності позивача, про засідання комісії з розгляду вказаного акта та про припинення електропостачання позивача належним чином повідомлено не було, у зв'язку з чим дії відповідача щодо припинення постачання електроенергії є неправомірними, а порушене право підлягає захисту шляхом зобов'язання АК "Харківобленерго" відновити постачання електричної енергії.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 25 квітня 2017 року апеляційну скаргу АК "Харківобленерго" залишено без задоволення. Рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 20 січня 2017 року залишено без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що дії відповідача щодо припинення електропостачання належних позивачу на праві власності будівель є неправомірним, у зв'язку з чим порушене право позивача підлягає захисту в судовому порядку.

У травні 2017 року АК "Харківобленерго" подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 20 січня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 20 січня 2017 року, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила суд скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що підстави для застосування обраного позивачем способу захисту, а саме визнання незаконними дії АК "Харківобленерго" щодо припинення електропостачання, відсутні, оскільки зазначений спосіб захисту може застосовуватися лише щодо державних органів чи їх посадових та службових осіб.

Відповідач правомірно припинив електропостачання до будівель, які належать позивачу, оскільки останнім не виконувався передбачений договором обов'язок щодо проведення оплати за спожиту електричну енергію, а самим відповідачем дотриманий порядок припинення постачання електричної енергії позивачу.

Крім того, поновлення електропостачання будівель, що належать позивачу, можливе лише після усунення останнім своїх порушень, а отже, вимога про поновлення порушеного права позивача шляхом зобов'язання відповідача вчинити певні дії не може бути задоволена судом.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 червня 2017 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи та надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 жовтня 2017 року справу призначено до судового розгляду.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У квітні 2018 року справу N 613/788/16-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга АК "Харківобленерго" не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що на підставі укладеного 18 квітня 2013 року договору постачання електричної енергії, ОСОБА_2 є споживачем послуг із постачання електричної енергії до будівель, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 які надає АК "Харківобленерго".

17 лютого 2016 року працівниками АК "Харківобленерго" складено акт про порушення ОСОБА_2 пункту 6.40 Правил користування електричною енергією, яке полягає у порушенні цілісності пломби енергопостачальної організації.

03 березня 2016 року на підставі зазначеного акта на засіданні комісії Харківського відділу "Енергозбут" АК "Харківобленерго" визначено розмір збитків, завданих внаслідок порушення ОСОБА_2 Правил користування електричною енергією у розмірі 51307,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 714 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Правовідносини між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами регулюються Правилами користування електричною енергією (далі - Правила), затвердженимипостановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року N 28, які були чинні на час ухвалення оскаржуваних судових рішень.

Згідно з пунктом 6.41 Правил користування електричною енергією у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недорахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акту, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Відповідно до пункту 4.4 договору про постачання електричної енергії від 18 квітня 2013 року, укладеного між АК "Харківобленерго" та ОСОБА_2, у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, на місці оформлюється акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору у двох примірниках. Сторона, дії якої стали причиною складання акта, має право внести до нього зауваження.

Пунктом 6.42 Правил користування електричною енергією передбачено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Відповідно до пункту 7.5 Правил користування електричною енергією постачальник електричної енергії (електропередавальна організація або основний споживач за погодженням постачальника електричної енергії) зобов'язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії (передачу або спільне використання технологічних електричних мереж), у тому числі на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади, у разі, зокрема, несплати за недовраховану електричну енергію, визначену відповідно до законодавства.

Зміст наведених умов договору та Правил користування електричною енергією свідчить про те, що акт про порушення правил користування електричною енергією повинен складатись лише у присутності споживача, або його представника. Складання акту по порушення правил користування електричною енергією за відсутності споживача суперечить положенням чинного законодавства.

Підписання акта про порушення правил користування електричною енергією не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) допускається лише у разі відмови споживача підписати акт, про що в акті також повинно бути зазначено.

Судами встановлено, що ОСОБА_2 не був присутній під час проведення перевірки електроустановки та складання акту про порушення, а також не був повідомлений завчасно про засідання комісії, на якій визначався обсяг недоврахованої електричної енергії та суму завданих збитків, оскільки його не було належним чином повідомлено за 5 робочих днів про проведення засідання.

Отже, позивач був позбавлений можливості подати свої зауваження та заперечення, і за його відсутності відповідачем визначено розмір збитків у розмірі 51307,00 грн.

Таким чином, відповідачем не було дотримано встановленого законом порядку як щодо складання акта про порушення користування електричною енергією, оскільки його складено за відсутності споживача (чи його представника), так і визначення обсягу недорахованої електричної енергії та суму завданих збитків, оскільки про засідання комісії позивач не був належним чином повідомлений.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції, з яким обґрунтовано погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про те, що оскільки акт про виявлені порушення користування електричною так і засідання комісії про визначення розміру збитків, спричинених споживачем, відбулось за відсутності останнього, тому не можна визнати законними дії з відключення позивача від електропостачання у зв'язку з нарахуванням відповідачем збитків, які були визначені з порушенням передбаченого чинним законодавством порядку.

Доводи заявника у касаційній скарзі про те, що ним правомірно припинено електропостачання будівель, які належать позивачу, оскільки останнім не проводилася оплати за спожиту електричну енергію, є безпідставними, з огляду на те, що АК "Харківобленерго" не дотримано належного порядку як визначення розміру збитків, так і припинення електропостачання.

Доводи касаційної скарги про те, що суди неправомірно задовольнили позов у спосіб не передбачений статтею 16 ЦК України, є необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Аналогічна норма була закріплена в статті 1 ЦПК України 2004 року, чинного на час ухвалення оскаржуваних судових рішень.

Враховуючи принцип диспозитивності цивільного процесу, суд вважає, що позивач мав право самостійно обрати спосіб захисту порушених прав, який на його думку є ефективним.

Інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування постановлених у справі судових рішень, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального та процесуального права і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Крім того, наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій, і їм надана належна правова оцінка, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду постановив:

Касаційну скаргу Акціонерної компанії "Харківобленерго" залишити без задоволення.

Рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 20 січня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 25 квітня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий      В. А. Стрільчук

Судді:

В. О. Кузнєцов

С. О. Погрібний

О. В. Ступак

Г. І. Усик

Материалы, предоставленные в блоге, носят ознакомительный характер. Рекомендуем обратиться к специалистам.

Адвокат в Киеве:

(044) 383-50-62   (096) 445-47-90

e-mail: nadiiafronia@gmail.com