Попытка
юридического лица улучшить финансовое положение путем передачи новосозданному
предприятию долгов и убытков не увенчалась успехом. Так решил суд (определение
ВС от 24 апреля 2019 г. по делу № 905/1956/15, производство № 12-62гс19)
Фактически
произошла замена должника, и таким образом, что кредиторы могли потерять
возможность взыскать долги. Ведь переданную новосозданному юрлицу кредиторскую
задолженность вновь созданное предприятие не имело возможности погасить.
Некогда
Верховный суд не видел в такой схеме ничего противозаконного. В постановлении
ВС от 7 февраля 2019 г. по делу № 805/677/17-а доводы взыскателя (кредитора) о
несоблюдении процедуры выделения и создания нового юридического лица,
неправомерность такого выделения и т.п. не рассматривались. Ведь вновь
образованное предприятие создано и зарегистрировано в соответствии с законом. А
разделительный баланс - это реализация полномочий владельцев юрлица, которое
выделило новообразованное предприятие.
Но
в данном деле ВС такой подход признал неправильным, и потому такое дело было
передано на рассмотрение Большой Палаты Верховного суда. И вот в постановлении
от 26.06.2019 г. по делу № 905/1956/15 ВС обращает внимание на то, что передача
новообразованному предприятию долга юрлица может быть направлена на уклонение
таким юрлицом от выполнения решения суда или совершение действий, которые бы
осложняли его выполнение.
Позиция
Верховного Суда сводится к тому, что факт реорганизации и создания нового
предприятия путем выделения с передачей всех долгов указывает на то, что юрлицо,
которое выделило такое предприятие, должно нести дополнительную (субсидиарную)
ответственность за переданные долги. Поэтому кредитор вправе удовлетворять свои
требования как за счет имущества основного должника (вновь созданного предприятия),
так и юрлица, которое такое новое предприятие создало.
У Х В А Л А
24 квітня 2019 року
м. Київ
Справа
№ 905/1956/15
Провадження
№ 12-62гс19
Велика
Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача
Бакуліної С.В.,
суддів
Антонюк Н. О., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П.,
Прокопенка О. Б., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В.
Ю., Яновської О. Г.,
перевіривши
наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи
№ 905/1956/15
за
касаційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю «Орендне
підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської»
на
постанову Східного апеляційного господарського суду від 2 січня 2019 року та
ухвалу Господарського суду Донецької області від 1 жовтня 2018 року за заявою
Товариства з обмеженою відповідальністю «Торецька вуглевидобувна компанія» про
заміну сторони виконавчого провадження у справі
за
позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій
області
до
Товариства з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені
Святої Матрони Московської»
про
стягнення 5675020,99 грн,
ВСТАНОВИЛА:
Господарський
суд Донецької області рішенням від 20 жовтня 2015 року задовольнив повністю
позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по
Донецькій області (далі - Регіональне відділення) до Товариства з додатковою
відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської»
(далі - ТДВ «ОП «Шахта імені Святої Матрони Московської») про стягнення
5014169,27 грн основного боргу і 660851,72 грн пені; розподілено судові витрати.
Донецький
апеляційний господарський суд постановою від 14 грудня 2015 року рішення
Господарського суду Донецької області від 20 жовтня 2015 року скасував в частині стягнення з ТДВ «ОП «Шахта імені
Святої Матрони Московської» на користь Регіонального відділення заборгованості
в сумі 4871860,47 грн і 660851,72 грн
пені, розподілу судових витрат, прийняв нове рішення, відповідно до якого
відмовив у задоволенні цієї частини позовних вимог; в іншій частині стягнення з
ТДВ «ОП «Шахта імені Святої Матрони Московської» заборгованості в сумі
142308,80 грн - залишив без змін; розподілив судові витрати.
4
лютого 2016 року Господарським судом Донецької області видано відповідні накази
на виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду.
Постановою
Дзержинського міського відділу державної виконавчої служби Головного
територіального управління юстиції у Донецькій області від 10 серпня 2016 року
відкрито виконавче провадження № 51914296 із виконання наказу Господарського
суду Донецької області від 4 лютого 2016 року № 905/1956/15 про стягнення з ТДВ
«ОП «Шахта імені Святої Матрони Московської» заборгованості в сумі 142308,80
грн.
У
вересні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торецька
вуглевидобувна компанія» (далі - ТОВ «Торецька вуглевидобувна компанія»)
звернулося до Господарського суду Донецької області із заявою про заміну
боржника у виконавчому провадженні № 51914296 - ТДВ «ОП «Шахта імені Святої
Матрони Московської» його правонаступником - ТОВ «Торецька вуглевидобувна
компанія».
1
жовтня 2018 року ухвалою Господарський суд Донецької області, залишеною без
змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 2 січня 2019
року, у задоволенні заяви ТОВ «Торецька вуглевидобувна компанія» про заміну
сторони виконавчого провадження у цій справі відмовив.
Відмовляючи
у задоволені заяви ТОВ «Торецька вуглевидобувна компанія» про заміну сторони
виконавчого провадження, суди першої і апеляційної інстанції зазначили, що ТДВ
«ОП «Шахта імені Святої Матрони Московської» не є таким, що вибуло зі спірних
матеріальних правовідносин щодо яких виник спір, оскільки відповідно до
розподільчого балансу виділу юридичної особи - ТОВ «Торецька вуглевидобувна компанія»,
складеного станом на 13 червня 2018 року та затвердженого рішенням загальних
зборів ТДВ «ОП «Шахта імені Святої Матрони Московської», підприємству передано
виробничі запаси, готову продукцію, товари на загальну суму 33572222,18 грн,
дебіторську заборгованість у сумі 4620000,00 грн і поточні зобов'язання на суму
100041585,91 грн, тобто поточних зобов'язань у декілька разів більше, ніж
активів, які можуть бути спрямовані на погашення переданих новоутвореному
товариству кредиторських вимог; заміна боржника за таких обставин призведе до
неспроможності реального виконання судового рішення у справі, яке набрало
законної сили та є обов'язковим до виконання на всій території України в силу
вимог закону.
Суди
також вказали на те, що вибуття сторони у виконавчому провадженні у розумінні
положень Господарського процесуального кодексу України можливе лише внаслідок
зміни суб'єктів прав та обов'язків у матеріальному правовідношенні, яке не може
бути спрямовано на ухилення боржника від виконання рішення суду або вчинення
дій, які б ускладнювали його виконання.
Не
погоджуючись з постановою Східного апеляційного господарського суду від 2 січня
2019 року та ухвалою Господарського суду Донецької області від 1 жовтня 2018
року, ТДВ «ОП «Шахта імені Святої Матрони Московської» звернулося з касаційною
скаргою до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду,
посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій положень статей 52, 334
Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), частини
п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», вважаючи, що
передання кредиторської заборгованості перед Фондом державного майна України у
сумі 142308,80 грн відбулось у порядку
правонаступництва і доведення цього факту є достатньою підставою для заміни
боржника.
Касаційний
господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 15 лютого 2019 року
відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТДВ «ОП «Шахта імені Святої
Матрони Московської» на постанову Східного апеляційного господарського суду від
2 січня 2019 року та ухвалу Господарського суду Донецької області від 1 жовтня
2018 року.
Відповідно
до частини третьої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в
касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об'єднаної палати
передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об'єднана
палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми
права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні
Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати) іншого касаційного
суду.
Касаційний
господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 9 квітня 2019 року
справу разом із касаційною скаргою передав на розгляд Великої Палати Верховного
Суду на підставі частини третьої статті 302 ГПК України, зазначивши про
необхідність відступлення від правового висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Касаційного
адміністративного суду у складі Верховного Суду від 7 лютого 2019 року у справі
805/677/17-а.
Обставини
провадження щодо розгляду заяви ТОВ «Торецька вуглевидобувна компанія» про
заміну сторони виконавчого провадження у господарській справі № 905/1956/15 і в
адміністративній справі № 805/677/17-а є ідентичними, оскільки вони виникли за
наслідком виділу з ТДВ «ОП «Шахта імені Святої Матрони Московської» ТОВ
«Торецька вуглевидобувна компанія» і за розподільчим балансом новоутвореному
підприємству передано обов'язки щодо виконання судових рішень у обох цих
справах.
Верховний
Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, ухвалюючи
постанову у справі, погодився із висновками Донецького окружного
адміністративного суду і Першого апеляційного адміністративного суду,
викладеними у судових рішеннях, про наявність підстав для заміни боржника,
послався на вибуття ТДВ «ОП «Шахта імені Святої Матрони Московської» із
матеріальних правовідносин, щодо яких виник адміністративний спір із приводу
погашення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та
доставку пенсій, при цьому доводи стягувача щодо недотримання процедури виділу
і створення нової юридичної особи, неправомірність такого виділу тощо не
розглядалися як такі, що не становлять предмет перегляду вимог зазначеної
заяви; обсяг платоспроможності правонаступника у контексті реальності виконання
судового рішення та закріплених у Конституції України, Господарському
процесуальному кодексі України і Кодексі адміністративного судочинства України
принципів обов'язковості виконання судового рішення і судового контролю за виконанням
судового рішення враховано не було.
Верховний
Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду при розгляді
справи № 805/677/17-а керувався зокрема, положеннями статті 379 Кодексу
адміністративного судочинства України, якою унормовано заміну сторони
виконавчого провадження та яка кореспондує положенням статті 334 ГПК
України.
Ураховуючи
наведене Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду висловила намір
відступити від правового висновку щодо застосування норми права у подібних
правовідносинах, викладеного в постанові Касаційного адміністративного суду у
складі Верховного Суду від 7 лютого 2019 року у справі 805/677/17-а, стосовно
вибуття відповідача з матеріальних правовідносин, щодо яких виник спір, у
зв'язку із реорганізацією боржника шляхом виділу та передачі обов'язку
виконання спірних зобов'язань новоствореній юридичній особі, без перевірки та
дослідження правомірності такого вибуття, без урахування обсягу
платоспроможності правонаступника та принципів обов'язковості виконання
судового рішення і судового контролю за виконанням остаточного судового
рішення.
За
таких обставин справа разом із касаційною скаргою підлягає прийняттю до
розгляду Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно
із частиною першою статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга
розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку
спрощеного позовного провадження. Частиною п'ятою цієї ж статті встановлено, що
перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими
закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без
повідомлення учасників справи.
За
вимогами частини тринадцятої статті 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в
порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим
Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове
засідання не проводиться.
Ураховуючи,
що предметом перевірки у цьому випадку є ухвала суду першої інстанції, яка не є
ухвалою, якою закінчено розгляд справи, та постанова суду апеляційної
інстанції, прийнята за результатами перегляду такої ухвали, справу може бути
розглянуто без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Оскільки
за змістом частини першої статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений
права на інформацію про дату і місце розгляду своєї справи, копії цієї ухвали
підлягають направленню учасникам справи до відома.
Ураховуючи
наведене, керуючись статтями 8, 9, 234, 301, 302, 303 ГПК України, Велика
Палата Верховного Суду
УХВАЛИЛА:
1.
Прийняти до розгляду справу № 905/1956/15 за касаційною скаргою Товариства з
додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони
Московської» на постанову Східного апеляційного господарського суду від 2 січня
2019 року та ухвалу Господарського суду Донецької області від 1 жовтня 2018 року.
2.
Призначити справу № 905/1956/15 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в
порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи на
29 травня 2019 року у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул.
Пилипа Орлика, 8.
3.
Копію цієї ухвали направити учасникам справи до відома.
Ухвала
набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач С. В. Бакуліна
Судді: Н. О. Антонюк Н. П. Лященко Д. А. Гудима
О. Б. Прокопенко В. І.
Данішевська І. В. Саприкіна О. С.
Золотніков О. М. Ситнік В. С. Князєв О.
С. Ткачук Л. М. Лобойко В. Ю. Уркевич
О. Г. Яновська
Отправить комментарий