О том, что объяснительные записки работников имеют существенное значение при решении трудовых и налоговых споров, мы писали тут
http://legal-protection-ua.blogspot.com/2019/03/blog-post_25.html
http://legal-protection-ua.blogspot.com/2019/04/2_16.html
Однако
объяснительные записки работников в качестве доказательств должны подаваться
своевременно. Иначе они могут быть признаны искусственно созданными. Об этом мы
писали тут:
http://legal-protection-ua.blogspot.com/2019/04/3.html
Пояснения
неоформленных работников НЕ являются надлежащим доказательством совершения
нарушения налогового законодательства. К такому заключению пришел Верховный суд
(постановление от 27 февраля 2020 г. по делу №826/26179/15, производство №
К/9901/4672/17). Об этом мы писали тут:
https://legal-protection-ua.blogspot.com/2021/03/4.html
Препятствуете
проверяющим получить объяснения у работников - получите штраф. К такому выводу
пришел суд, рассмотрев дело по иску физического лица-предпринимателя о
признании противоправным и отмене постановления о наложении штрафа в размере
417 300 гривен, наложенного за нарушение предусмотренное абз. 7 ч. 2 ст. 265
КЗоТ, которое заключалось в создании препятствий в проведении инспекционного
посещения (прежде всего, в части исследования необходимой документации).
Постановлением
Пятого апелляционного административного суда по делу № 420/2880/19, которым в
удовлетворении апелляционной жалобы физического лица-предпринимателя было
отказано, а решение Одесского окружного административного суда от 09.09.2019 г.
оставлено без изменений, в том числе было установлено следующее:
«...
Гражданка ЛИЦО_11, связалась по собственному телефону с ФЛП, которая в телефонном
разговоре сообщила, что не дает согласие на отнятие у ее работников устных и
письменных объяснений, в связи с ее отсутствием и болезнью, на что ФЛП
должностным лицом Главного управления было сообщено об ответственности, в
соответствии с абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗоТ, на что ФЛП попросила подождать 10
минут.
После
ожидания (более 30 минут) появилась гражданка ЛИЦО_11, которая с собственного
телефона снова позвонила ФЛП, которая отметила, что не дает согласие на отнятие
у ее работников устных и письменных объяснений, на что ей снова было сообщено
об ответственности, предусмотренной абзацем 7 части ст. 265 КЗоТ».
Во
время проведения видеофиксации инспекционного посещения должностным лицом
Главного управления было сообщено ФЛП о попытке проведения контрольного
мероприятия и попытке должностного лица реализовать свое право в соответствии с
п. 11 Порядка № 295 путем отобрания объяснений у работников. Но руководителем
сознательно было отказано инспектору в реализации указанного права, что четко
видно из видеофиксации.
Указанные
обстоятельства подтверждают факт того, что ФЛП созданы препятствия при
проведении инспекционного посещения, которые делают невозможным дальнейшее его
проведение.
По
материалам:
П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ
СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 листопада 2019 р.
м.Одеса
Справа
№ 420/3238/19
Головуючий
в 1 інстанції: Потоцька Н. В.
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі
колегії:
доповідача
- судді Стас Л.В.
суддів
- Турецької І.О., Шеметенко Л.П.
за
участю секретаря - Худика С.А.
за
участю представника апелянта -Степанюк
О.А.
за
участю представника відповідача - Кришкевича Д.О.
розглянувши
у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця
ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 вересня
2019 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного
управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправною та скасування
постанови про накладення штрафу
ВСТАНОВИВ:
Фізична
особа-підприємець ОСОБА_1 ( позивач) звернулася з позовом до Головного
управління Держпраці в Одеській області ( відповідач), в якому просила визнати
протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими
посадовими особами Головного управління Держпраці в Одеській області
№ОД588/1577/НП/СПТД від 16.05.2019 року за недопущення до проведення перевірки
з питань оформлення трудових договорів, якою на позивача накладено фінансові
санкції у сумі 417 300 грн.
В
обґрунтування позовних вимог зазначила, що висновки вказані в постанові, не
підтверджуються жодними належними, достовірними та допустимими доказами, а
саме:
1)
юридичною підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності за
статтею 265 КЗпП України та п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення
законодавства про працю та зайнятість населення ( в редакції чинній на момент
виникнення спірних правовідносин), є саме акт посадової особи органу Держпраці,
складений за результатами інспекційного відвідування або невиїзного
інспектування, в якому викладені порушення трудового законодавства, передбачені
частиною другою статті 265 КЗпП України, а не акт про неможливість проведення
інспекційного відвідування, що мало місце в даному випадку.
2)
посилання інспектора Держпраці на свідоме створення ОСОБА_1 перешкод у
проведенні інспекційного відвідування саме 19.04.2019 об 15.00 годині є
необґрунтованими та безпідставними. Інспектор Держпраці не повідомив ФОП
ОСОБА_1 про інспекційне відвідування, яке відбулось 19.04.2019 року о 15 год.
00 хв., що у даному випадку, виключає можливість свідомого створення перешкод
інспектору Держпраці у проведенні інспекційного відвідування, оскільки ФОП
ОСОБА_1 не була обізнана про таке відвідування.
3)
14.05.2019 року Шостим апеляційним адміністративним судом прийнято постанову у
справі №826/8917/17, якою визнано не чинною постанову Кабінету Міністрів
України від 26.04.2017 року № 295 "Про деякі питання реалізації статті 259
Кодексу законів про працю України" та статті 34 Закону України "Про
місцеве самоврядування в Україні". Вказана постанова набрала законної сили
14.05.2019 року, а розгляд справи щодо накладення штрафу на позивача відбувся
16.05.2019 року, тобто після визнання Порядку №295 не чинним. Відтак, вище
зазначені акти не можуть бути застосовані при вирішенні питання щодо накладення
штрафу на ФОП ОСОБА_1 .
Рішенням
Одеського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року - в
задоволенні позову - відмовлено.
В
апеляційній скарзі, позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції
норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, недоведеність
обставин, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду
обставинам справи, просить рішення суду - скасувати, прийняти нове - про
задоволення позову в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги
зазначив такі підстави:
1)
рішення суду не містить посилання на будь-який нормативний документ, який би
передбачав, що Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування є
достатньою підставою для застосування штрафу за порушення законодавства про
працю згідно ч. 2 ст. 265 КЗпП. Механізм накладення на роботодавців штрафів за
порушення законодавства про працю згідно ч. 2 ст. 265 КЗпП чітко прописані Порядком
накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість
населення, що затверджені Постановою КМУ
№ 509 від 17.07.2013 р. (далі - Порядок № 509).Тому, виносячи оскаржувану
Постанову про накладення штрафу від 16.05.2019 p., відповідач був зобов`язаний
керуватись саме положеннями Порядку № 509 в редакції, яка діяла на момент
винесення постанови у травні 2019 р. Суд першої інстанції при винесенні
спірного рішення не надав правової оцінки тому факту, що на момент спірних
правовідносин положення п. 2 Порядку № 509 взагалі не передбачали, що Акт про
неможливість проведення інспекційного відвідування міг бути підставою для
винесення постанови про накладення штрафу щодо роботодавця згідно ч. 2 ст. 265
КЗпП.
2)
відповідач не пояснив та не довів у суді першої інстанції - хто саме і яким
чином перешкодив або заважав його працівникам реалізувати їхнє право, яке
визначене п. і ст.12 Конвенції Міжнародної організації праці № 81 від 1947 р.
та п.п. 3 п. 11 Постанови КМУ від 26.04.2017 р. № 295. В діях позивача
відсутній склад правопорушення у вигляді перешкоджання інспекційному
відвідуванню, адже позивач не могла перешкодити працівникам відповідача у діях,
які вони навіть не намагалися вчинити.
3)
крім того, не дослідженим судом лишився той факт, що 19 квітня 2019 р. відносно
позивача було одночасно проведено не одне, а відразу два інспекційних
відвідування - з різними підставами призначення та різним предметом перевірки,
в рішенні суду першої інстанції відсутнє обґрунтування з приводу законності
одночасного проведення двох інспекційних відвідувань позивача.
У
відзиві на апеляційну скаргу, відповідач послався на те, що постанова про
накладення штрафу №ОД588/1577/НП/СПТД від 16.05.2019 року винесена законно, з
урахуванням встановлених порушень. Матеріалами відеофіксації інспекційного
відвідування підтверджується свідома протидія ФОП ОСОБА_1 реалізації посадовою
особою Головного управління Держпраці в Одеській області своїх законних
повноважень, що є підставою для застосування штрафних санкцій,
передбачених статтею 265 Кодексу законів
про працю України.
Колегія
суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши
законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної
скарги, вважає, що апеляційна скарга не
підлягає задоволенню з таких мотивів.
Судом
встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ФОП ОСОБА_1 - далі), РНОКПП
НОМЕР_1 , державну реєстрацію фізичної особи-підприємця здійснено 26.06.2006
року за № 25560000000044757, здійснює наступні види економічної діяльності за
КВЕД: 81.21 Загальне прибирання будинків (основний); 81.22 Інша діяльність із
прибирання будинків і промислових об`єктів; 81.29 Інші види діяльності із
прибирання; 95.22 Ремонт побутових приладів, домашнього та садового обладнання;
95.29 Ремонт інших побутових виробів і предметів особистого вжитку; 96.01
Прання та хімічне чищення текстильних і хутряних виробів; 77.11 Надання в
оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів відповідно даних з
Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та
громадських формувань.
10.04.2019
року за підписом головного державного інспектора відділу з питань трудових
відносин Управління з питань праці Головного управління Держпраці в Одеській
області В. Барського складено інформаційну довідку на ім`я Начальника Головного
управління Держпраці в Одеській області М. Калайди , в якій зазначено, що до
Головного управління Держпраці в Одеській області надійшли звернення ОСОБА_2
(вх. №15-Ю-516-01 від 08.04.2019 року) та ГО "Національна асоціація
захисту прав і громадян" (вх. №15-З-515-01 від 08.04.2019 року), яке
містить інформацію щодо можливого порушення вимог законодавства про працю в
частині належного оформлення трудових відносин з працівниками ФОП ОСОБА_1 , у
зв`язку із чим є необхідність прийняття рішення щодо доцільності здійснення
інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 з питань виявлення неоформлених трудових
відносин.
17.04.2019
року Головним управлінням Держпраці в Одеській області винесено наказ №634 про
здійснення позапланового заходу державного контролю за додержанням
законодавства про працю у формі інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 , яка
зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та здійснює господарську діяльність з
прибирання приміщень у торговому центрі "ІНФОРМАЦІЯ_1" (АДРЕСА_2), на
предмет виявлення неоформлених працівників.
17.04.2019
року Головним управлінням Держпраці в Одеській області винесено наказ №635 про
здійснення позапланового заходу державного контролю за додержанням законодавства
про працю у формі інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 , яка зареєстрована за
адресою: АДРЕСА_1 та здійснює господарську діяльність з прибирання приміщень
(клінінгова компанія "Кристал клінінг", м. Одеса, вул. Генерала
Ватутіна, 14) у торговому центрі "ІНФОРМАЦІЯ_1" (АДРЕСА_2).
17.04.2019
року Головним управлінням Держпраці в Одеській області складені направлення на
здійснення інспекційного відвідування №15/01-29-1285 та №15/01-29-1290.
19.04.2019
р. на підставі наказу та направлення посадовими особами відповідача було
здійснено вихід за адресою позивача з метою проведення заходу державного
контролю у формі інспекційного відвідування.
З
матеріалів відео фіксації, досліджених в
судових засіданнях першої та апеляційної інстанції вбачається, що під час
інспекційного відвідування (19.04.2019року) інспекторами праці за місцем
провадження господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , у ТЦ
"ІНФОРМАЦІЯ_1", де працівники Підприємця здійснюють прибирання
приміщень, адміністратором ТЦ "ІНФОРМАЦІЯ_1" інспекторам праці було
представлено гр. ОСОБА_3 , менеджер з організації роботи ФОП ОСОБА_1
Громадянка
ОСОБА_3 , зв`язалася за власним телефоном з ФОП ОСОБА_1 , яка у телефонній
розмові повідомила, що не надає згоду на відібрання у її працівників усних та
письмових пояснень, у зв`язку з її відсутністю та хворобою, на що ФОП ОСОБА_1
посадовою особою Головного управління було повідомлено про відповідальність,
відповідно до абзацу 7 частини 2 статті 265 КЗпП України, на що ФОП ОСОБА_1
попросила зачекати 10 хвилин.
Після
очікування (більше 30 хвилин) з`явилася громадянка ОСОБА_3 , яка з власного
телефону знову зателефонувала ФОП ОСОБА_1 , яка зазначила, що не надає згоду на
відібрання у її працівників усних та письмових пояснень, на що її знову було
повідомлено про відповідальність, передбачену абзацом 7 частини статті 265 КЗпП
України, на що гр. ОСОБА_1 зазначила, що відмовляється.
При
відеофіксації проведення інспекційного відвідування посадовою особою Головного
управління було повідомлено ФОП ОСОБА_1 про спробу проведення контрольного
заходу та намагання посадової особи реалізувати своє право у відповідності до
п. 11 Порядку № 295 шляхом відібрання пояснень у працівників.
Але
керівником свідомо було відмовлено інспектору в реалізації зазначеного права,
що чітко вбачається з відеофіксації. Зазначені обставини, на думку суду підтверджують факт того, що ФОП ОСОБА_1
створено перешкоди при проведенні інспекційного відвідування, які
унеможливлюють подальше його проведення.
22.04.2019
року Головним управлінням Держпраці в Одеській області складено Акт про
неможливість проведення інспекційного відвідування №ОД588/1577/НП за підписом
інспектора праці Барського В.О. Акт про неможливість проведення інспекційного
відвідування №ОД588/1577/НП підписано ФОП ОСОБА_1 03.05.2019 року.
22.04.2019
року Головним управлінням Держпраці в Одеській області складено Вимогу про
надання документів №ОД/588/177/ПД, якою зобов`язано ФОП ОСОБА_1 в строк до 17
год. 15 хв. 06.05.2019 року надати належним чином завірені копії документів.
26.04.2019
року Головним управлінням Держпраці в Одеській області прийнято рішення щодо
результатів розгляду справи про накладення штрафу №ОД588/1577/НП/СПТД, яким
прийнято до розгляду справу про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1.
26.04.2019
року Головним управлінням Держпраці в Одеській області складено повідомлення
№109, яке направлено на адресу позивачки. Повідомлення отримано ОСОБА_1
02.05.2019 року.
Супровідним
листом від 03.05.2019 року вих. №03/19/4 за підписом представника Луб В.В. на
адресу Головного управлінням Держпраці в Одеській області направлено
заперечення на акт про неможливість проведення інспекційного відвідування
№ОД588/1577/НП від 22.04.2019 року, вих. №03-19/2; заперечення на акт про
неможливість проведення інспекційного відвідування №ОД589/1577/НП від
22.04.2019 року, вих. №03-19/1 від 03.05.2019 року; відповідь на вимогу про
надання документів №ОД/588/177/ПД від 22.04.2019 року та №ОД589/1577/НП від
22.04.2019 року з додатками.
16.05.2019
року Головним управлінням Держпраці в Одеській області винесено Постанову про
накладення штрафу №ОД588/1577/НП/СПТД-ФС, якою, на підставі статті 259 Кодексу
законів про працю України, частини третьої статті 34 Закону України „Про
місцеве самоврядування в Україні", пункту 8 Порядку накладення штрафів за
порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509, та на
підставі абзацу 7 частини другої статті 265 Кодексу Законів про працю України
від 10.12.1971 № 322-У1І1 (із змінами) вчинення дій, передбачених абзацом
шостим цієї частини (недопущення до проведення перевірки з питань додержання
законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні), при проведенні
перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини
(фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору
(контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі Фактичного
виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати
заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на
загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків) встановлено
відповідальність - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати,
встановленої законом на момент виявлення порушення, на ФОП ОСОБА_1 накладено
штраф у розмірі 417 300 (чотириста сімнадцять тисяч триста) гривень 00 копійок.
Суд
першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що процедура
інспекційного відвідування та розгляду страви про накладення штрафу
відповідачем дотримана, та матеріалами справи доведено, що позивачкою свідомо
було відмовлено інспектору в реалізації проведення контрольного заходу шляхом
відібрання пояснень у працівників ФОП ОСОБА_1 .
Колегія
суддів погоджується з висновками суду з таких підстав.
Згідно
зі ст. 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) законодавство
про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ,
організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої
належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними
особами.
Відповідно
до ст.4 КЗпП України законодавство про працю складається з Кодексу законів про
працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до
нього.
Відповідно
до ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням
законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду
діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які
використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що
реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням
законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Центральні
органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про
працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх
функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право
з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль
на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності
та підпорядкування.
Постановою
Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 затверджено Положення про Державну службу
України з питань праці (далі - Положення).
Пунктом
1 Положення про Державну службу України з питань праці встановлено, що Державна
служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої
влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів
України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у
сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного
гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням
законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне
соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного
захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою
втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове
державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати
допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального
забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Згідно
пункту 7 Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через
утворені в установленому порядку територіальні органи.
Підпунктом
2 пункту 6 Положення про головне управління Держпраці в Одеській області,
затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 22.06.2017
№75, встановлено, що Головне управління Держпраці в Одеській області для
виконання покладених на нього завдань має право: отримувати в установленому
законодавством порядку від установ, організацій усіх форм власності та їх
посадових осіб інформацію, документи та інші матеріали, необхідні для виконання
покладених завдань.
Відповідно
до частини першої статті 259 Кодексу
Законів про працю України державний
нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами
незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними
особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює Держпраці та
її територіальні органи, в тому числі й Головне управління Держпраці у Одеській
області у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок
здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю
затверджено постановою Кабінету
Міністрів України від 26.04.2017 № 295 «Деякі питання реалізації статті 259
Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве
самоврядування в Україні» (далі -
Порядок № 295).
Отже,
процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю
юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не
є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю
визначено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства
про працю, затвердженим Постановою
Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017р. №295 (зі змінами та доповненнями), відповідно до
п.2 якого державний контроль за додержанням законодавства про працю
здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань
інспекторами праці, у тому числі, виконавчих органів міських рад міст обласного
значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад
(з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних
гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин). Теж саме зазначено в
пп.2.2.1 Положення про департамент аналітики та контролю Одеської міської ради.
Зазначені
форми здійснення контролю за дотриманням законодавства про працю проводяться з
підстав, передбачених пунктом 5 Порядку №295.
Відповідно
до п. 5 Порядку №295, інспекційні відвідування проводяться:
1)
за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;
2)
за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення
трудових відносин;
3)
за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з
питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами
аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел,
доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах
1, 2, 4-7 цього пункту;
4)
за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення
законодавства про працю;
5)
за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про
виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення
законодавства про працю;
6)
за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність
заборгованості з виплати заробітної плати; ДФС та її територіальних органів
про: невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва
(виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом
економічної діяльності; факти порушення законодавства про працю, виявлені у
ході здійснення контрольних повноважень; факти провадження господарської
діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом;
роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на
загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує
мінімальний страховий внесок за кожного працівника; Пенсійного фонду України та
його територіальних органів про: роботодавців, які нараховують заробітну плату
менше мінімальної; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє
повідомлення про прийняття на роботу; роботодавців, у яких протягом місяця
кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу,
збільшилась на 20 і більше відсотків; працівників, які виконують роботи
(надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;
роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати
у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання
вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України Про відпустки);
роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати
або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої
індексації; роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на
умовах цивільно-правових договорів; роботодавців з чисельністю 20 і більше
працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше
відсотків працівників;
7)
за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є
членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за
додержанням законодавства про працю.
Згідно
ч. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та
зайнятість населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
17.07.2013 року № 509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його
заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками
(з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками
виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних,
міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав,
визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені
посадові особи).
Положеннями
зазначеного вище пункту штрафи можуть бути накладені, у тому числі, на підставі
акта про виявлення під час перевірки порушення законодавства про працю та/або
зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її
територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного
значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної
громадами.
Згідно з п.п. 3, 4, 8, 9, 11 Порядку № 295,
інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів,
виконавчих органів рад, посадовими обов`язками яких передбачено повноваження
щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.
Контрольні повноваження інспектора праці підтверджується службовим посвідченням
встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці
Про
проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту
відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.
Про
проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових
відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним
посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може
завдати шкоди інспекційному відвідуванню.
Під
час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити
об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове
посвідчення.
Інспектори
праці за наявності службового посвідчення безперешкодно,без попереднього
повідомлення, серед іншого, мають право: під час проведення інспекційних
відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності
підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину
доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких
виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких
використовується наймана праця; ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами
та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять
інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування,
невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам
законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги,
наодинці або в присутності свідків ставити керівнику та працівникам об`єкта
відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із
зазначених питань усні або письмові пояснення.
Відповідно
до п. 16 Порядку № 295 у разі створення об`єктом відвідування перешкод у
діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування
(ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або
невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених
пунктом 11 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої
ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному
реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань,
інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності
документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт
про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного
інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості
підписується керівником об`єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.
Відповідно
до п. 18 Порядку № 295, у разі відсутності документів, ведення яких передбачено
законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акта про
неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування
та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час
виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або
невиїзного інспектування зупиняється.
Статтею
12 Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року «Про інспекцію праці
у промисловості й торгівлі», що ратифікована
Законом України № 1985-ІV від 08 вересня 2004 року (далі - Конвенція), передбачено, що
інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні
повноваження, мають право: а) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в
будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає
інспекції; b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають
достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та с) здійснювати
будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати
необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо
дотримуються, і зокрема: і) наодинці або в присутності свідків допитувати
роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються
застосування правових норм; іі) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або
інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань
умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати
копії з таких документів або робити з них витяги; ііі) зобов`язувати вивішувати
об`яви, які вимагаються згідно з правовими нормами; іv) вилучати або брати з
собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або
оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику про те,
що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою.
Тобто,
Конвенція визначає безумовне дискреційне повноваження інспектора самостійно
приймати рішення щодо необхідності проведення інспектування того чи іншого
роботодавця для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо
дотримуються.
Частиною
четвертою статті 2 Закону України «Про
основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської
діяльності» передбачено, що заходи
контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням
законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом
порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та
міжнародними договорами.
В
даному випадку таким нормативно-правовим актом є Порядок № 295, до якого
відсилає стаття 259 Кодексу законів про
працю України, що визначає порядок проведення контролю за дотриманням
законодавства про працю.
Пунктом
8 Порядку № 295 передбачена можливість неповідомлення об`єкта контролю про
проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових
відносин у разі, якщо таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному
відвідування.
Обрання
способу здійснення заходу контролю входить до дискреційних повноважень
відповідача, здійснюється виходячи з предмету перевірки та визначається в
прийнятому керівником органу контролю рішенні. Таким рішенням і є наказ наказ
№634 про здійснення позапланового заходу державного контролю за додержанням
законодавства про працю на предмет виявлення неоформлених трудових відносин, у
формі інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1
Відповідач,
як уповноважений орган держави на здійснення заходу контролю має право на
самостійне визначення переліку питань, необхідних йому для реалізації наявних
повноважень, отримувати із зазначених питань усні та письмові пояснення, які є
предметом інспекційного відвідування. Через ненадання роботодавцем згоди на
отримання від його працівників пояснень, відповідач не реалізував наявне в
нього повноваження, що є створенням перешкод у проведенні перевірки.
Фізичну
особу-підприємця ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за недопущення до
проведення перевірки з питань фактичного допуску працівників до роботи без
оформлення трудового договору, що в подальшому позбавило можливості провести
захід контролю. Питання щодо притягнення позивача до відповідальності
вирішувалося у присутності його представника, що свідчить про обізнаність
позивача про порушення, за які його притягнуто до відповідальності.
Враховуючи
викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про
підтвердження вчинення позивачем перешкод при здійсненні уповноваженими особами
відповідача інспекційного відвідування, що є підставою для застосування
штрафних санкцій, передбачених статтею
265 Кодексу законів про працю України.
Так,
при визначенні розміру штрафу відповідач керувався вимогами ст. 265 КЗпП
України.
Зокрема,
абз. 6 цієї статті передбачає, що недопущення до проведення перевірки з питань
додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні
передбачає фінансову санкцію - у трикратному розмірі мінімальної заробітної
плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Згідно
із абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї
частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в
абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної
плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Абзац
другий передбачає відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без
оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний
робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений
на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та
сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та
податків.
Той
факт, що інспекційне відвідування планувалось саме з питань фактичного допуску
працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту),
підтверджується змістом наказу директора департаменту аналітики та контролю
Одеської міської ради "Про проведення інспекційного відвідування" від
17.04.2019 року № 634.
Крім
цього, неаргументованими є доводи апелянта щодо порушення порядку накладення
штрафу. Зокрема, механізм накладення фінансових санкцій у вигляді штрафу
визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та
зайнятість населення, що затверджений
постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17 липня 2013 року ( в редакції, чинній на час виникнення
спірних правовідносин).
Відповідно
до п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та
зайнятість населення, штрафи можуть бути
накладені на підставі:
-
рішення суду про оформленім трудових відносин із працівником, який виконував
роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи
чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи
повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;
-
акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця
ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного
посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу
міської ради міста обласного значення та сільської, селищної міської ради
об`єднаної територіальної громади;
-
акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця
ознак порушення законодавства про працю та /або зайнятість населення,
складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого
органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної міської
ради об`єднаної територіальної громади.
Згідно
матеріалів справи штраф був накладений першим заступником начальника Головного
управління Держпраці в Одеській області Байдюком С.В., а підставою для
накладення фінансових санкцій за порушення законодавства про працю був акт
перевірки відповідного суб`єкта господарювання.
Водночас,
відповідальність за порушення законодавство про працю безпосередньо
передбачена статтею 265 Кодексу законів
про працю України.
Колегія
суддів також вважає необґрунтованими доводи апелянта стосовно незаконності дій
відповідача щодо проведення одночасно двох видів інспекційних відвідувань 19
квітня 2019 р. відносно позивача, оскільки предметом оскарження та дослідження
судом першої інстанції була постанова про накладення штрафу уповноваженими
посадовими особами Головного управління Держпраці в Одеській області
№ОД588/1577/НП/СПТД від 16.05.2019 року за недопущення до проведення перевірки
з питань оформлення трудових договорів, якою на позивача накладено фінансові
санкції у сумі 417 300 грн., винесена саме
на підставі акту про неможливість
проведення інспекційного відвідування № ОД 588/1577/НП від 22.04.2019р.
Обставини
будь - якого іншого інспекційного відвідування та правові наслідки такого,
предметом позовних вимог у даній справі не були та судом першої інстанції не
досліджувалися.
Колегія
судів також відхиляє доводи апелянта стосовно незаконного залучення до
матеріалів справи в якості доказу електронного диску з відео фіксацією скоєного
позивачем правопорушення, оскільки відповідно до пп.6 п. 11 Порядку № 295,
інспектори праці мають право фіксувати проведення інспекційного відвідування з
питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та
відеотехніки. Згода роботодавця на такі дії чинним законодавством не передбачена.
Оцінюючи
доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з того, що судом
першої інстанції було надано належну
правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти
позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних
нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального
права при винесенні оскаржуваного судового рішення, у апеляційній скарзі не
зазначено.
Відповідно
до ст. ст. 242 КАС України КАС України судове рішення повинно бути законним і
обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм
матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є
рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в
адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в
судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У
відповідності до ст.ст. 315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної
скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та
ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права,
суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення,
а судове рішення - без змін.
Керуючись
ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну
скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення
Одеського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року у справі за
позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці в
Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про
накладення штрафу- залишити без змін.
Постанова
апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути
оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня
складення повного судового рішення.
Головуючий
суддя Стас Л.В.
Судді Шеметенко Л.П. Турецька І.О.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/85644512
Отправить комментарий