Фраза инспектора ГАИ «Откройте
багажник» знакома многим.
Законом Украины «О милиции» для выполнения возложенных
обязанностей милиции дано право:
«...оглядати транспортні
засоби і перевіряти у водіїв документи на право користування й керування
ними...» (п.21 ст.11);
«проводити огляд
осіб, зазначених у пункті 5 цієї статті, речей, що знаходяться при них,
транспортних засобів і вилучати документи та предмети, що можуть бути речовими
доказами або використані на шкоду їх здоров'ю»; (п. 6 ст. 11).
То, что на украинском
языке одинаково звучит как «огляд» подразумевает совершенно разные процедуры - «осмотр»
и «досмотр». Если в п. 21 речь идет о праве инспектора ГАИ осматривать транспортные средства и
проверять у водителей документы, то в п. 6 - о праве производить досмотр
транспортных средств и лиц находящихся в них.
Кроме этой игры слов
пространство для фантазии инспекторов ГАИ дает и отсутствие нормативных
определений осмотра и досмотра. Толковые словари предлагают определять осмотр
как визуальный анализ объекта и его составляющих, а досмотр –
как более глубокий осмотр, поверхностный анализ "вместимого" объекта.
То есть желание инспектора открыть багажник и заглянуть внутрь является
желанием произвести именно досмотр транспортного средства.
Но
словарь словарем, а закон законом. Закон не дает право ни инспектору
ГАИ, ни любому другому сотруднику милиции производить досмотр автомобиля по своему
неожиданно возникшему желанию. Ведь проверка багажника — то же самое, что и проверка карманов.
Исчерпывающий
перечень оснований досмотра установлен в п. 5 ст. 11 Закона «О
милиции». Досмотр производится в отношении:
- лиц, подозреваемых
в совершении преступления;
- лиц, в отношении
которых в качестве меры пресечения избрано взятие под стражу;
- лиц, совершивших
административные нарушения.
Досмотр
личных вещей и транспортных средств (в отличие от внешнего их осмотра),
предполагающий изучение содержимого карманов одежды, сумок и багажников
автомобилей, работники милиции могут производить только у лиц, задержанных в уголовно-процессуальном
либо административном порядке.
Более
того, согласно ст. 30 Конституции не допускается проникновение в жилище или
другое владение лица (в том числе и в автомобиль), проведение в них осмотра или
обыска иначе как по решению суда.
Гаишники
нередко обосновывают свое желание заглянуть в багажник автомобиля пунктом 2.4
б) Правил, согласно которому водитель обязан предоставить работнику милиции
возможность проверить комплектность транспортного средства. Но и такое понятие,
как «комплектность автомобиля» нормативно-правовыми актами не установлено. Даже
производители автомобилей толкуют его по-разному. Поэтому и проверить эту
комплектность затруднительно. И не понятно, чем поможет открытие багажника
установлению комплектности.
Можно,
как обычно в таких случаях, раздавать советы типа «никогда и ни при каких
обстоятельствах не открывайте багажник». Но МВД ненавязчиво напоминает, что «вместе с тем, согласно ст. 185 Кодекса Украины об
административных правонарушениях злостное неповиновение
законному распоряжению или требованию
работника милиции, в том числе ГАИ,
при исполнении им служебных обязанностей
влечет за собой наложение штрафа от
восьми до пятнадцати необлагаемых минимумов
доходов граждан или общественные работы на срок от
сорока до шестидесяти часов,
или исправительные работы на срок от
одного до двух месяцев с отчислением
двадцати процентов заработка, или административный
арест на срок до
пятнадцати суток».
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ
УКРАЇНИ
ДЕПАРТАМЕНТ ДЕРЖАВНОЇ
АВТОМОБІЛЬНОЇ ІНСПЕКЦІЇ
ЛИСТ
від 19.08.2013 р. № 4/1-7990
За дорученням керівництва
Міністерства внутрішніх справ України Департаментом Державтоінспекції МВС у
межах компетенції розглянуто звернення стосовно правомірності вимог
працівників ДАІ щодо відкриття багажного відділення, салону та капоту
транспортного засобу.
Повідомляємо, що відповідно до
п. 6 ст. 11 Закону України "Про міліцію" працівники
міліції, у тому числі Державтоінспекції, мають право проводити огляд осіб,
зазначених у п. 5 цієї статті, речей, що знаходяться при них, транспортних
засобів і вилучати документи та предмети, що можуть бути речовими
доказами або використані на шкоду їх здоров'ю.
Також згідно з п. 21 цієї ж
статті працівники міліції мають право оглядати
транспортні засоби і перевіряти у водіїв посвідчення водія та
реєстраційний документ на транспортний засіб.
Крім цього, ст. 52-1 Закону
України "Про дорожній рух" працівникам Державтоінспекції Міністерства
внутрішніх справ України надано повноваження здійснювати контроль за
правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
У свою чергу, відповідно до пп.
"б" п. 2.4 Правил дорожнього руху України на вимогу працівника
міліції водій повинен зупинитися з
дотриманням вимог цих Правил, а також дати можливість
перевірити номери складових частин і комплектність транспортного
засобу.
У випадку невиконання
водієм законних вимог працівника міліції, в
тому числі ДАІ, дії водія можуть розцінюватись як
перешкоджання здійсненню повноважень міліції, оскільки відповідно
до частини другої ст. 20 Закону України "Про міліцію" законні
вимоги працівників міліції є обов'язковими для виконання громадянами
і службовими особами.
Водночас відповідно до ст. 185
Кодексу України про адміністративні правопорушення злісна непокора
законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, у тому числі
ДАІ, при виконанні ним службових обов'язків тягне за собою накладення
штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян, або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або
виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти
процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Заступник
начальника
Департаменту ДАІ МВС України
В. Резніков
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 31.07.2013 р. №
423-0-2-13/11
Щодо надання роз'яснення
терміна "інше володіння особи"
Міністерство юстиції розглянуло
звернення <...> щодо надання роз'яснення терміна "інше володіння
особи", що використовується у ст. 233 Кримінального процесуального кодексу
України (далі - КПК), у зв'язку з його неоднозначним тлумаченням при
правозастосуванні і в межах компетенції повідомляє таке.
Міністерство юстиції є
центральним органом виконавчої влади, що діє відповідно до Конституції, законів
України та Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом
Президента України від 06.04.2011 р. № 395. Відповідно до зазначених актів Міністерство
юстиції надає роз'яснення з питань, пов'язаних із діяльністю Міністерства, його
територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до
сфери управління Міністерства, а також стосовно актів, які ним видаються, і не
має повноважень щодо надання роз'яснень з питань, порушених у зверненні.
У свою чергу, згідно з
положеннями частини другої ст. 147 Конституції України та п. 4 ст. 13 Закону
України "Про Конституційний Суд України" (далі - Закон) офіційне
тлумачення Конституції та законів України дає Конституційний Суд України.
Підставою для конституційного
звернення щодо офіційного тлумачення законів України відповідно до положень ст.
94 Закону є наявність неоднозначного застосування їх положень судами України,
іншими органами державної влади, якщо суб'єкт права на конституційне звернення
вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав
і свобод.
Водночас інформуємо, що
згідно з частиною першою ст. 233 КПК ніхто не має права
проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише
за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого
судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.
Під іншим володінням
особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи
приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого
призначення тощо, які знаходяться у володінні особи (частина друга ст.
233 КПК).
Згідно зі ст. 317 Цивільного
кодексу України (далі - ЦК України) власникові належать права володіння,
користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не
впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Суб'єктами права власності
відповідно до частини першої ст. 318 ЦК України є Український народ та інші
учасники цивільних відносин, визначені ст. 2 ЦК України.
Фізичні та юридичні особи
можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які
відповідно до закону не можуть їм належати. Склад, кількість та вартість майна,
яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженими (частини
друга, третя ст. 325 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 397,
398 ЦК України володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у
себе.
Право володіння чужим майном
може належати одночасно двом або більше особам.
Фактичне володіння майном
вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено
рішенням суду.
Право володіння виникає на
підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а
також на інших підставах, встановлених законом.
Слід зазначити, що у теорії
цивільного права під володінням розуміють юридично забезпечену власнику
можливість мати майно у своєму безпосередньому фізичному чи юридичному віданні,
у сфері свого фактичного господарського чи іншого впливу.
Разом з тим власник може
передати свою власність у тимчасове володіння інших осіб, зокрема за договорами
зберігання, оренди (найму), безоплатного користування тощо.
Крім того, право володіння може
виникати і на інших правових підставах, зокрема в силу закону, заповіту,
судового рішення.
Відповідно до частин другої,
третьої ст. 311 ЦК України проникнення до житла чи до
іншого володіння фізичної особи, проведення в ньому огляду чи обшуку може
відбутися лише за вмотивованим рішенням суду.
У невідкладних випадках,
пов'язаних із рятуванням життя людей та майна або з безпосереднім
переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, законом може бути
встановлено інший порядок проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної
особи, проведення в них огляду та обшуку.
Міністр
О. Лукаш
Вдячні за увагу!
Адвокатське об'єднання «Ліга правового захисту» пропонує своїм клієнтам послуги адвоката
в Києві та області для вирішення самих різних юридичних питань. Консультації адвоката
допоможуть Вам зорієнтуватися для прийняття правильного рішення.
)))
ОтветитьУдалить