02 апреля 2014

Якщо Оксфорд не по кишені, беріть курс на Польщу

Порівняно недавно освіта за кордоном була для українських студентів справою передовсім дорогою. Проте вже кілька років як з’явилася реальна можливість здобути її за досить помірні кошти або й безплатно. Тож старшокласники та їхні батьки дедалі частіше поглядають у бік університетів Європи та Америки. Особливо зважаючи на те, що деякі країни, наприклад Польща та Німеччина, охоче приймають нашу молодь, пропонуючи різноманітні грантові програми та знижки на навчання.  «УК» дослідив, коли треба подавати документи до закордонних вишів, які знання вимагають там для вступу та скільки може коштувати закордонна освіта.

— Час, коли можна подавати документи, залежить від того, де саме ви маєте намір вчитися, — розповідає освітній експерт Валентина Приймаченко. — Найрейтинговіші виші приймають документи восени за рік до початку навчання. Тобто їх слід подати десь до листопада, аби зайти в омріяну аудиторію у вересні наступного року. Такі правила, приміром, існують в Оксфорді та Кембриджі. Деякі університети Канади приймають документи до січня, а Польщі — до липня. Проте затягувати зі вступом аж до літа однозначно не варто, адже ще потрібен буде запас часу для оформлення візи.
Як правило, закордонні університети вимагають два документи: такий, що підтверджує попередню освіту (табель зі школи, транскрипт із університету, диплом бакалавра чи магістра) та підтвердження володіння іноземною мовою. Іноді для вступу досить просто середнього бала атестата, іноді приймальна комісія зважає ще й на успіхи з профільного для цього факультету предмета, наприклад з математики.
Щодо знання мови, то, приміром, для університетів, де викладання ведеться англійською, потрібен сертифікат IELTS чи TOEFL, німецькою — TestDaF, французькою — DELF. Загалом у більшості випадків для документів не потрібен апостиль і досить нотаріально завіреного перекладу, проте остаточно це залежить від конкретної країни та вишу: в Австрії, скажімо, апостиль вимагають обов’язково. Втім, шанс поїхати навчатися за кордон є навіть тоді, коли ви не знаєте мови. Скажімо, досить часто майбутні студенти їдуть до Німеччини, де вчать мову «з нуля», а відтак вступають до університету. Схожа ситуація й у Польщі та Чехії. В такому разі треба врахувати той нюанс, що вивчення мови триватиме приблизно рік, отже їхати доведеться завчасно.
Оскільки в Європі шкільна освіта триває довше, ніж в Україні, то вступити до, приміром, британських вишів можна лише за умови, якщо ви закінчите в цих країнах річну програму підготовки. Водночас до університетів Австрії потрібно подавати атестат, й оскільки посеред навчального року (коли тамтешні виші приймають документи) подати його неможливо, то доведеться також чекати аж до наступної вступної кампанії. Проте можна знайти варіанти, щоб не втрачати рік і їхати після одинадцятого класу.
Серед наших співвітчизників найпопулярніші спеціальності зі сфери бізнесу — міжнародного, туристичного, фінансового. На другому місці — інформаційні технології. Є студенти, що їдуть вивчати дизайн, інженерні науки, біологію та біохімію, але їх суттєво менше. Найчастіше обирають виші Канади, Німеччини, Польщі, Великої Британії.
Цікаво, що в Канаді великий попит має навчання в коледжах, на вступ до яких варто орієнтуватися, якщо плануєте набути практичних навичок. Скажімо, отримати освіту веб-дизайнера, програміста тощо. Водночас в канадських університетах акцент роблять на теоретичних знаннях та дослідницьких роботах. Проте така специфіка притаманна лише вишам Канади, у Великій Британії інша система освіти, сконцентрована все-таки в університетах.
Пропонуючи широкі освітні можливості, університети водночас ставлять високі вимоги щодо успішності. Приміром, у Гарварді відрахування на перших курсах становить до 60%. «На першому й другому курсах через навантаження спати доводилося щонайбільше чотири-п’ять годин», — зізналася мені Катерина, що студіює дизайн, здобуваючи другу вищу освіту в Іспанії.
«Зачепитися» вдається майже всім
Зазвичай після закінчення навчання більшість українців прагнуть лишитися працювати за кордоном. «Зачепитися» вдається практично всім, тим паче, що майже всі виші дозволяють студентам працювати вже з першого-другого курсу. Початкова зарплатня випускника університету, природно, залежить від одержаного фаху. Скажімо, випускник університету Альберти (Канада) за спеціальністю «паливна енергетика» може розраховувати на 50—60 тисяч канадських доларів на рік, за фахом «бізнес» — приблизно на 30 тисяч. У Німеччині середня зарплатня молодого фахівця становить півтори тисячі євро. В Сполучених Штатах існує практика, коли роботодавці чатують на кращих випускників, забираючи перспективну молодь до своїх компаній.
Водночас треба мати на увазі, що є країни, законодавство яких забороняє лишатися працювати там після закінчення навчання. Скажімо, в Швейцарії, що пропонує чи не найпрестижнішу освіту в сфері ведення готельного бізнесу, лишатися не дозволяється. Але виші однаково дбають про своїх випускників, допомагаючи знайти роботу в інших країнах Європи та Америки. Так само не дозволяє лишатися в себе і Велика Британія, за винятком, якщо ви знайшли офіційного роботодавця та відкрили робочу візу. Проте в будь-якому разі в усіх зарубіжних університетах є центри кар’єри, які допомагають налагодити контакти між випускниками та роботодавцями, вчать студентів правильно писати резюме, відповідати на питання інтерв’ю тощо.
А як влаштовується молодь, що здобула освіту за кордоном, в Україні? За словами Валентини Приймаченко, в таких фахівців особливих проблем немає. Якщо випускник зарубіжного університету планує працювати у сфері бізнесу, українського підтвердження диплома роботодавець не вимагає. А от зарубіжні дипломи юриста та лікаря, за нашим законодавством, підлягають нострифікації в обов’язковому порядку.
Насамкінець. Одне слово, хто шукає — той знайде: безвихідних ситуацій не буває й можливість здобути освіту за кордоном можна вишукати. Щоправда, за трьох основних умов: відповідного середнього бала атестата, знання мови та певної суми на банківському рахунку. Прикро лише, що ті, хто виїжджає на навчання за кордон, не планують повертатися в Україну і успішно працюють на розвиток чужої економіки.
ВРАЖЕННЯ
Олена Кондращенко, вивчає дизайн у коледжі Торонто:
— Для вступу до коледжу в Канаді треба надати атестат про середню освіту, скласти іспит з англійської (TOEFL чи IELTS), іноді також  з математики (дроби та логарифми), котрий не здався мені складним. А от мову треба знати на рівні academical level (академічний), що не так вже й просто.
Якщо ви вступили до канадського вишу, там можуть порекомендувати їхнє житло, але зазвичай коштує воно дорого. Тому краще пошукати квартиру, а для початку пожити в хостелі, котрий обійдеться приблизно в 600 канадських доларів на місяць. Якщо зняти квартиру з кимось навпіл, то можна вкластися в 500—600 доларів.
 Після першого семестру студентам дозволяють працювати, але лише неповний день. Загалом навчатись досить складно, інформації багато, тож розслабитися часу немає, інакше доведеться брати предмет повторно, знову витрачаючи гроші і час.
ГАМАНЕЦЬ
  • Аби отримати освіту за кордоном, можна вкластися навіть у досить скромний бюджет: низка країн, зокрема Польща, Чехія, Австрія, пропонує безкоштовне навчання у своїх державних вишах (треба буде сплатити лише університетський збір 300—600 євро за семестр). За проживання, харчування та навчальні матеріали доведеться платити самому.
  • Часто університети роблять знижки на навчання. Отримати її можна навіть при вступі, якщо маєте дуже високий середній бал атестата, проте більш вірогідно отримати знижку за результатами першого семестру, за спортивні успіхи, розробки тощо.
  • В університетах завжди діють стипендіальні програми, а, приміром, Польща, аби привабити наших студентів, робить для них ціни нижчі, ніж для інших. Потрапити на безплатне навчання можна й у Німеччині — за умови, якщо досконало володієте німецькою мовою.
  • Найбільш бюджетні варіанти навчання пропонує Польща (800 євро за семестр). У відносно невеликі кошти можна вкластися в Нідерландах (до 3 тисяч євро) та Угорщині (3—4 тисячі євро). Набагато дорожче навчання у Великій Британії, Канаді та США: у вишах останньої, скажімо, воно обійдеться від 50 тисяч доларів.
  • Окрема стаття витрат — проживання, на котре треба буде витратити в Польщі та Німеччині 6—8 тисяч євро на рік,  у Великій Британії — 9 тисяч фунтів, в Америці та Канаді — 10—12 тисяч доларів. Цих грошей вистачає на проживання, харчування та одяг. На активний шопінг та придбання гаджетів доведеться виділити додаткові кошти.
  • З власного гаманця треба купувати й навчальну літературу, котра коштує не дуже дешево: наприклад, у Канаді на підручники щороку треба буде витратити 800—1000 доларів. І оскільки щороку друкуються книжки з оновленою інформацією, то заощадити, перекупивши вживані підручники, не вдасться.
  • Важливо, що питання платоспроможності  одне з ключових при відкритті візи: якщо суми на оплату за перший рік навчання на рахунку не буде, на позитивну відповідь із посольства розраховувати не варто.
  • Залежно від країни, гроші до університету перераховуються банківським переказом або кредитною карткою. Візу студентові відкривають на один рік, а потім продовжують у країні навчання за умови, якщо його перевели на наступний курс.
  • Для тих, хто гризе граніт науки в Європі, відкривають студентську візу типу D, котра уможливлює подорожі країнами Шенгенської угоди. Такий дозвіл знадобиться, якщо ви захочете використати можливості студентської мобільності.
  • Між європейськими університетами діє популярна програма Erasmus, завдяки якій можна на семестр чи на рік поїхати на навчання до іншого вишу. В такому разі студенти оплачують навчання за розцінками вишу, до якого вступали. Іноді університети мають кампуси в різних країнах, що відкриває перспективи студіювати одну програму, але в різних куточках Європи. 
Тетяна МОІСЕЄВА


Урядовий кур’єр 6 лютого 2014

5 комментариев:

  1. Дуже вам дякую за корисну статтю!

    ОтветитьУдалить
  2. Класс! Спасибо за пост!

    ОтветитьУдалить
  3. Згідно інформації про зовнішнє незалежне оцінювання, кількість кандидатів на вступ до вищих навчальних закладів становить понад 300 тисяч.
    В УКРАЇНІ СТАРТУЄ ВСТУПНА КАМПАНІЯ ЗА НОВИМ ЗАКОНОМ З 10 ПО 31 ЛИПНЯ! (http://rivnepravo.com.ua/news/vsi-publikatsii/2125-v-ukraini-startuie-vstupna-kampaniia-za-novym-zakonom-z-10-po-31-lypnia.html)
    Я ЗА УКРАЇНСЬКУ ОСВІТУ!!!

    ОтветитьУдалить
    Ответы
    1. ПОЗДРАВЛЯЮ!!! А на Вашем ресурсе можно рекламу разместить?

      Удалить